Моє життя складалося як за планом. У 15 років я зустріла свого чоловіка. Закохалася. Йому було 21. Він постійно просив у мене грошей, гуляв, зраджував. У мої 16, коли я їхала на день народження його сестри, познайомилася з хлопцем. Він закохався в мене, але він лише друг. Після закінчення школи, як і планувала, я вступила на юридичний. У 21 рік у мої плани входило заміжжя, і я вийшла заміж. Мій друг все ще любив мене, але для мене він ще був другом.
Мій чоловік зрадив мене до весілля, і я про це дізналася, але я любила його і все одно вийшла за нього заміж. Після цього була ще одна його зрада…
У 22 я вирішила продати квартиру і побудувати котедж. Продала, збудувала. Чоловікові це не подобалося, але оскільки він до пуття не працював, гуляв, мені було все одно. Думала, відвезу його з міста, від друзів і ми житимемо щасливо.
У розпал будівництва мені стало сильно не вистачати друга (назвемо його Д.). Перед весіллям я обрубала зв’язок з ним, а тепер легко знайшла його в інтернеті. Почали спілкуватися. Він не знав, що я одружена. У серпні, коли він прилетів із Польщі, ми зустрілися. Пристрасть і кохання нахлинули на мене з невідомою силою. У цей день я зрозуміла, що жити так, як жила до цього дня, більше не зможу. Чесно зізналася йому, що одружена. Він мене не відштовхнув, сказав, що любить.
Через два дні я чекала на нього, але він не приїхав. Зателефонував і сказав, що не стане руйнувати мій шлюб. Але мій шлюб уже було зруйновано! Я не могла їсти, спати, весь час думала про нього. Перед його черговим від’їздом ми бачилися ще кілька разів. Ми то разом, то не спілкувалися. Він боявся мене, що я просто граю з ним.
У грудні ми знову почали спілкуватися, була пара зустрічей. Потім він різко все обрубав. З 10 січня ми знову разом. Чоловік не дає розлучення, не дає мені спокою. Я не розповідаю йому про мого Д. Ми бачимося рідко, він постійно у відрядженнях. Я не хочу його засмучувати.
Підкажіть, що робити, щоб чоловік відстав від мене?
