Чоловік не підозрює, що я кохаю іншого. Я заміжня вже майже 7 років, є дитина. З чоловіком хороші стосунки і він працьовитий, не п’є, піклується про мене і дитину, дуже допомагає і заохочує всі мої починання. Але я кохаю іншого

Чоловік не підозрює, що я кохаю іншого. Я заміжня вже майже 7 років, є дитина. З чоловіком хороші стосунки й він працьовитий, не п’є, піклується про мене і дитину, дуже допомагає і заохочує всі мої починання. Але я кохаю іншого!

Інший – мій однокурсник, закохалася ще, коли вчилися разом. Спочатку думала закоханість пройде, але час йде, були у мене різні хлопці, а почуття не проходять.

Почуття не взаємні, у нас з ним була розмова, він мене не любить. Хоча виявляв спочатку якийсь інтерес, щось у нас з ним було, не було, не зрозуміти, але я відчуваю, що не любить.

Потім він одружився, поїхав в іншу країну, я вийшла заміж, повністю виключила з ним будь-які контакти, не питала знайомих про нього, не лізла в сторінки в соцмережах. Думала, все пройде. Але не пройшло!

Не відпускає мене, хоча з того часу понад 10 років пройшло. Чоловік не знає нічого, думаю, і не здогадується. Він в курсі, що у мене були такі дивні відносини, але думає, що все пройшло.

Розмовляти з ним на цю тему і  робити йому боляче не хочу. Розмовляти з тим чоловіком марно. Але іноді так нахлине, хочеться все кинути, розлучитися, але, а далі що? Я не знаю.

Той, кого я люблю, одружений і, напевно, вже давно забув про мене.
Я прошу вашої допомоги, поради, тому що я дійсно не знаю, що робити.

Відкритися чоловікові, розлучитися і кинутися з головою у вир, пожертвувавши сім’єю? Терпіти й бути нещасною все життя? Але чи стану я щасливіше, розлучившись?

Або мовчати й далі, придушувати в собі ці почуття, сподіваючись, що коли-небудь все пройде? Але коли? І чи пройде?

Не судіть, а порадьте, самій вже цього не винести. Я живу з одним, а кохаю іншого, і не дай Боже кому потрапити в таку ситуацію.