На цьому тижні завершили шлюборозлучний процес. Ситуація проста – любов пішла, а натомість нічого.
Разом були майже 6 років. За цей час ні дітьми ні спільним майном не обзавелися. З цієї причини розлучення стало чистою формальністю.
Я думала, що буду переживати з цього приводу, але ні – ні-чо-го! Взагалі ніяких негативних емоцій. Трохи шкода витраченого часу, але тут уже нічого не вдієш …
Пам’ятаю той день, коли чоловік сказав, що у нього є коханка. А я ніяк не відреагувала. Мені було все одно.
Тільки привітала тоді ще чоловіка з таким рішенням. Нам потрібно було розбігатися після першого спільного року життя, а ми розтягнули цю тяганину аж на шість років.
Для чого? Для кого? До сих пір немає відповіді на ці питання. Звичка …
