Не буду приховувати, що у нас з чоловіком є невелика різниця у віці, я старша за нього на 6 років. Начебто не критично, але все ж. Раніше так гостро це не відчувалося. Хоча раніше це взагалі ніяк не відчувалося, оскільки ми кохали одне одного.
Любов пішла, а все інше вторинне.
Зауважу також, що чоловік жив в моїй квартирі. Нерухомість я купувала ще до весілля і виплатила іпотеку за рік до того моменту, як розписалися.
І тепер щоразу, коли ми сварилися з чоловіком, то він погрожував, що піде від мене. Кілька разів навіть демонстративно намагався зібрати речі, але я не хотіла, щоб ми розлучалися – починала вибачатися і просила його залишитися. Він залишався.
Але цей хід йому дуже сподобався. Два дні тому знову почав погрожувати, що піде. Тоді мене переклинило. Я сиділа на дивані і дивилася, як він збирає свої речі. Не заважала йому, а він набивав одну сумку за одною. Коли всі свої речі він вигріб з шафи, то сів поруч зі мною і почав сам миритися, мовляв, погарячкував … Я попросила його віддати ключі від квартири і валити.
Але тепер уже він не хотів йти. Я психанула і виштовхала його з квартири. Він на майданчику щось кричав про речі. Я стала викидати сумки з його речами прямо з балкона на тротуар. Живу на другому поверсі, тому сумки від удару не розліталися на шматки, а шкода …
Ось такий ефектний крок до розлучення. Втомилася від всіх цих загроз. До біса! Поживу одна, хоча б ніхто не буде настрій псувати.
А як ви ставили крапку в стосунках?