Я вийшла заміж вдруге, коли дочці було 6 років. У чоловіка сім’ї раніше не було. Нам по 32 роки. З першим чоловіком ми з дочкою не спілкуємось, він нам не допомагає і ніколи не прагнув цього робити. Все було спокійно, щоправда, намагався іноді виховувати нас обох, і сварки були. Дочка моя не може постояти за себе, якщо її хтось образить, тільки мовчки плаче.
Нині проблема ось у чому. Доньці вже 9 років та вітчим практично не спілкується з нею. Тільки й чую критику та постійні зауваження на її адресу, якісь невдоволення її поведінкою. Намагалася з коханим спокійно поговорити – але він стверджує, що вона сама не спілкується з ним.
Я йому пояснюю, що дітей виховують не тільки критикою, їм спілкування й увага потрібні, але в нього ніби холод до неї, навіть неприязнь. І причин для цього немає жодних.
Ми живемо в одній кімнаті, це накладає певні обмеження на спілкування. Буває, ми з чоловіком заговоримо про щось напівпошепки, дочка подивиться в наш бік, відволікаючись від свого заняття, і чоловік відразу робить їй зауваження, говорячи: «як ворона слухає, ніби з нею розмовляють!».
Мене це засмучує і непокоїть. Не можу зрозуміти, чому і звідки, в нього така жорстокість до дитини? Звичайно, вона його не назве батьком, як він хотів, з такими образами. Не можу розібратися, що мені робити: і чоловіка люблю, і доньку. У неї, крім мене, нікого немає.
Після нашої сварки з ним, коли я заступилася за доньку (вона підкидала маленький м’ячик і він вилетів з її рук), він з такою агресією, шпурнув цей м’яч, наче сам дитиною так не робив. Начебто дорослий чоловік, а витримки та такту практично немає.
Я тоді сказала, що він перегинає, ну така нісенітниця цей м’яч, навіщо так кричати було. Він з того часу з нею тільки вітається і все. І бубонить щось роздратовано, коли йому щось не подобається.
Дайте пораду. Сил немає, хвилююся. Може, він мене вже розлюбив, що так ставитись до моєї дочки? Зауважу, що я місяць як не працюю – скоротили, сиджу вдома. Може це теж грає роль?
