Справжні чоловіки вимирають, залишаються лише одноклітинні амеби, яким не вистачає сміливості навіть розійтися з дружиною по-людськи! Це я зараз пишу про свого майже колишнього чоловіка. Він і раніше не відрізнявся сильною вдачею, але недавнім вчинком він просто перевершив сам себе!
Я сиділа в офісі, закінчувала робочий день, думала над тим, що приготувати чоловікові на вечерю і який фільм поставити дивитися, і тут приходить мені повідомлення в месенджері: “Я сьогодні не приїду ночувати й завтра теж. Ми розлучаємося. Причини поясню при зустрічі”. ”
У ступорі я провела понад годину. Мене вже колеги почали штовхати в спину, мовляв, збирайся, пора додому. А я дивилася в екран телефону і просто не могла прийти до тями.
Ми сварилися і мирилися, як будь-яка сім’я, де є почуття одне до одного. Десь я могла перегнути ціпок, десь він мене дратував. Але загалом у нас не було глобальних проблем. Вранці лаялися, увечері мирились.
І тут на тобі – “Ми розлучаємося!”. Я прийшла додому у повному нерозумінні, що відбувається і як розуміти повідомлення Іллі. Не витримавши, я набрала його номер, але взяв слухавку він із п’ятого разу.
На задньому фоні чути плач дитини, і чоловік сказав, що зараз немає можливості поговорити. Він приїде днями та ми обговоримо всі моменти. Далі я почула жіночий голос та гудки. Він кинув слухавку.
Нашому синові 4,5 роки він іноді живе у моєї мами. Того дня я попросила її забрати Діму із саду. Я ночувала вдома сама, але не спала. Стільки думок крутилось у моїй голові, що я не могла заплющити очей.
Вранці, відвівши онука до дитячого садка, до мене зайшла мама. Я не змогла приховати від неї проблеми у сім’ї, тому розповіла, що сталося. Вона була здивована не менше за мене: будь-яка людина, хто добре знає мого чоловіка, не повірила б у його рішення.
Ілля надто домашній і несамостійний, щоб піти на зраду та піти з родини. Я просто гублюся від того абсурду, що діється в нашому домі. Мамі стало мене так шкода, що вона не стерпіла і зателефонувала свасі.
Вона з перших секунд почала кричати та поливати добірним брудом її сина, але та навіть не здивувалася. Виявляється, мати Іллі вже давно знала про його зв’язок з Іриною.
Вони працюють на одному підприємстві. Минулого року на корпоративі обоє так напилися, що вирішили усамітнитися. Їх швидкоплинний зв’язок закінчився дитиною.
За станом здоров’я, ця жінка не могла зробити аборт, тому вона вирішила народжувати. Мій чоловік не хотів з нею бути: мало того, він усіляко її вмовляв позбавитися дитини, оскільки в нього сім’я.
Але колега стояла на своєму. Вона всім у компанії розказала, що вони з Іллею скоро стануть батьками, і приймала поздоровлення. А він просто червонів від поглядів співробітників.
Цю Іру знає весь відділ: вона – доступна і самотня жінка у віці. Їй вже давно настав час завести сім’ю та дітей, ось вона і знайшла собі “легкий видобуток”. Все це телефоном розповіла свекруха моїй матері.
Вона й сама відмовляла сина від дурної витівки – допомагати Ірі з дитиною та вирощувати його у повноцінній родині.
Але порядність Іллі не дозволила залишити жінку з дитиною, хай навіть у неї сумнівна репутація.
Він сказав матері, що йде з сім’ї без будь-якої радості. Йому соромно дивитись у вічі дружині, яку він так легко зрадив. За помилки він готовий відповідати.
А ось мені Ілля так і не зміг зізнатися у зраді. Я помічала його відсторонений та похмурий погляд, але він пояснював це проблемами на роботі. Я особливо і не катувала його допитами.
Свекруха вмовляє мене не слухати чоловіка і не погоджуватися на розлучення. Ця Іра йому не потрібна – він з нею заради новонародженої дитини, тому що переживає, що та не впорається з малюком сама і здасть до інтернату.
А я не знаю як мені бути. Начебто мене зрадили, і я мушу перебувати у нестямі від люті, але мені чомусь шкода чоловіка. Так, помилився та нетверезий пішов кривою доріжкою, але в нас з ним син підростає.
Я люблю чоловіка і готова пробачити його, обговорити ситуацію, що склалася. Але, як пояснила свекруха, його Іра не випускає з чіпких лап. Весь час накручує його і змушує бути з нею “заради дитини”.
Чоловік сам так і не вийшов на зв’язок зі мною. Сина вже понад два тижні не бачив. Діма щодня на нього чекає і сподівається, що тато повернеться.
Я поки що не розповідала дитині про драму, що сталася в нашій родині. Потрібно спочатку побачитися з чоловіком і вирішити дорослі питання – зберігаємо сім’ю або розлучаємося.
