Коли ми тільки одружилися, ми домовилися ділити гроші в такий спосіб. На продукти скидаємося разом. За комунальні послуги платить він, так як квартира моя. А ось свої залишки чоловік може витрачати, як йому заманеться. От він і радий. Адже тоді він заробляв чи не в 2 рази більше за мене.
Ми добре жили. У мене не було особливо приводів скаржитися, крім того, про що мова піде далі. Чоловік насолоджувався життям. Відпочивав в оточенні приятелів, надавав матеріальну допомогу родичам. А також регулярно дарував подарунки, як своїм сестрам, так і мені. Все б нічого, та ось тільки, будучи людиною недалекоглядною і з широкою душею, мій благовірний нічого не відкладав.
Трохи більше року тому справи на роботі у чоловіка пішли трохи вниз. Як наслідок, це відбилося на зарплати співробітників. Таким чином, чоловік став заробляти менше. Чого не скажеш про мою ситуацію. Я, навпаки, стала отримувати набагато більше.
І хоч чоловік вже трохи досяг успіху в економії коштів, зарплати на колишні зручності йому все одно не вистачало. Це його гнітило. Ще більше він засмутився, коли згадав, що влітку добре було б куди-небудь з’їздити. Бажано на море за кордон. Але в його розумінні це було неможливо. Тому пару днів назад він і сказав:
– Дорога, вибач. Але ми не зможемо в цьому році полетіти в Туреччину. Наш сімейний бюджет просто не дозволяє.
Я витримала паузу, знизала плечима, а потім заявила:
– Ну ми не летимо, а ось я – так.
– В сенсі? – здивувався чоловік.
– Я накопичила грошей зі своєї зарплати, і в кінці серпня ми з подружками відлітаємо на море. Ми вже про все домовилися.
Це ще більше засмутило чоловіка, але він нічого не сказав і намагався не показувати цього. Адже домовленість не була порушена. А я мала повне право на відпочинок.
І поки він сидить, важко і сумно зітхаючи, я намагаюся не засміятися. Він ще не знає, що я купила путівки на нас двох. Сподіваюся, що до того моменту, як наш літак опустить шасі над асфальтом спекотної Туреччини, він усвідомить, як важливо збирати гроші.
Після весілля Поліни та Дмитра постало питання житла. Батьки Дмитра могли купити їм квартиру, або…
- Ти що, виганяєш мене? - Закричав чоловік. - Із мого власного будинку? Ти у…
Осінній вечір огорнув місто золотистим серпанком. Під ногами приємно шаруділо листя, різних кольорів і відтінків.…
Світлана вийшла за Андрія, коли їй було тридцять п'ять, а йому тридцять вісім. Обидва вже…
– Не гульбанить, не зраджує. Що тобі ще треба, невдячна? Якщо ти зі своїм чоловіком…
- Ви що, тільки з відпустки повернулися? Знову на море їздили? Який раз вже за…