Коли ми тільки одружилися, ми домовилися ділити гроші в такий спосіб. На продукти скидаємося разом. За комунальні послуги платить він, так як квартира моя. А ось свої залишки чоловік може витрачати, як йому заманеться. От він і радий. Адже тоді він заробляв чи не в 2 рази більше за мене.
Ми добре жили. У мене не було особливо приводів скаржитися, крім того, про що мова піде далі. Чоловік насолоджувався життям. Відпочивав в оточенні приятелів, надавав матеріальну допомогу родичам. А також регулярно дарував подарунки, як своїм сестрам, так і мені. Все б нічого, та ось тільки, будучи людиною недалекоглядною і з широкою душею, мій благовірний нічого не відкладав.
Трохи більше року тому справи на роботі у чоловіка пішли трохи вниз. Як наслідок, це відбилося на зарплати співробітників. Таким чином, чоловік став заробляти менше. Чого не скажеш про мою ситуацію. Я, навпаки, стала отримувати набагато більше.
І хоч чоловік вже трохи досяг успіху в економії коштів, зарплати на колишні зручності йому все одно не вистачало. Це його гнітило. Ще більше він засмутився, коли згадав, що влітку добре було б куди-небудь з’їздити. Бажано на море за кордон. Але в його розумінні це було неможливо. Тому пару днів назад він і сказав:
– Дорога, вибач. Але ми не зможемо в цьому році полетіти в Туреччину. Наш сімейний бюджет просто не дозволяє.
Я витримала паузу, знизала плечима, а потім заявила:
– Ну ми не летимо, а ось я – так.
– В сенсі? – здивувався чоловік.
– Я накопичила грошей зі своєї зарплати, і в кінці серпня ми з подружками відлітаємо на море. Ми вже про все домовилися.
Це ще більше засмутило чоловіка, але він нічого не сказав і намагався не показувати цього. Адже домовленість не була порушена. А я мала повне право на відпочинок.
І поки він сидить, важко і сумно зітхаючи, я намагаюся не засміятися. Він ще не знає, що я купила путівки на нас двох. Сподіваюся, що до того моменту, як наш літак опустить шасі над асфальтом спекотної Туреччини, він усвідомить, як важливо збирати гроші.
Микола сидів на дивані і дивився телевізор. Раптом почувся звук ключа в замку і шурхіт…
Олег повернувся з вечірньої зміни та кинув ключі на тумбочку так, ніби вони важили пів…
- Тебе сусідка бачила у суботу у місті! – кричала дружина. – І ти був…
– Ну, нарешті ти посміхаєшся! – Інна обійняла Наталку. – Слава Богу! – Мамо! –…
З Настею Денис завжди був чесний. Він не брехав, коли казав, що вони обов'язково зареєструють…
– Люда, уявляєш, Павло приїжджає з міською нареченою. Знайомитись будемо. Переживаю я щось, раптом якась…