Чоловік щовихідних відправляє мене прибирати у свекрухи, я ладна краще працювати, ніж піду ще хоч раз

Мене звати Іра, я в шлюбі і маю сина школяра. За час материнства так склалося, що я не працювала. Хоч у мене є дві вищі освіти, серйозний досвід і навіть зв’язки. Ми звикли жити так, щоб чоловік усіх забезпечував, а я підтримувала затишок вдома. І все всіх влаштовувало, але нещодавно це змінилося.

Я не створена для хатньої роботи, якщо чесно. Але звичайно хотілося бути перед чоловіком хорошою дружиною, тож навчилася.

З покращенням доходів сім’ї ми потроху обзавилися усією новітньою технікою, тож з часом стало полегше. Посуд миє посудомийка, підлогу в чистоті тримає робот-пилосос. Окрім пральної машинки є ще й сушарка для білизни. Тож випрані речі можна одразу повісти до шафи.

Нещодавно чоловік вдень застав мене за зніманням штор та тюлю, а ввечері придивився і побачив наскільки приємніше стало в кімнатах. Тоді він раптом висловив прохання:

“Іринко, а чи не могла б ти допомогти попрати штори моїй матері. Вона молода дуже чистоту любила, а зараз сама не зможе познімати штори. Там певно пилюки років за 10. От їй би приємно було,” – попросив Ігор.

Так ми домовились з Ніною Володимирівною, що я в суботу зайду, все це зроблю. Я прийшла о 11 ранку і вийшла вже після 10 вечора. Прибирати не у себе – це повний жах.

Кріплення на шторах та тюлі старезні і незручні, пралка довго пере і ледь віджимає. Багато за раз не відпереш, бо машинка теж старенька, доводилось прати штори по одній. У неділю зранку я прийшла ще допирати і дорозвішувати. Це був виклик для мене, я була рада, коли він скінчився.

За деякий час сталася нова історія. Чоловік розглядав склянки вдома і раптово видав нову ідею:

“Ти така господиня гарна, весь посуд сяє, в ресторанах і то не так гарно! Чого не скажеш про кухню матері. Вона ж напевне вже і не дуже бачить з якого брудного посуду їсть. Старенька, що зробиш. Гарно було б, якби ти їй гарненько посуд повідчищала, як у нас вдома. Можу я тебе про це попросити?” – спитав чоловік і заглянув мені в очі.

Я б хотіла відмовити, але слів не знайшла. Знов пішла в суботу до свекрухи. Вона весь посуд з шаф повитягала, навіть сервізи. Деяки пательні були брудні, аж липкі. Відтирати то всьо довелось декілька годин. Вже, раз руки мокрі, то відмила ще й всі поверхні по кухні, повитирала шафи, перш ніж прибрати посуд. Додому прийшла ніяка.

Пройшов ще якийсь час і чоловік поставив мені наступне питання:

“А чого ти сама ніколи не запропонуєш сходити поприбирати до мами? Чому чекаєш, щоб я попросив?”.

Я очманіла від нахабства. Раптом я зрозуміла, що у його очах, це тепер певно мій обов’язок, хоча я не розумію з якого дива? Тому відповіла:

“Ігоре, це взагалі-то твоя матір, ти як хочеш їй допомогти поприбирати, то піди поприбирай. Не шукай для цього інших рук”.

Ігор звичайно обурився. Заговорив, що він родину забезпечує, а я відповідаю за побутові справи. Тому турбота про свекруху, це теж мій обов’язок. На що я спокійно сказала:

“Любий, я за роботою сумую дуже. Якщо вже питання постає так, то я краще теж піду працювати, а побут поділимо навпіл. Знаєш, що я хочу робити у суботу? Провести час із тобою і сином, а не натирати тарілки, поки ви удвох в кіно. Подумай про це”.

Чоловік образився, а ідею із роботою магається всіляко відкласти. Налякало його певно оце “побут навпіл”. Я у чомусь неправа?

 

Related Post

Але Свєта, нащо вона тоді дала йому надію, нащо впустила до хати, до дітей, нагодувала зранку, нащоАле Свєта, нащо вона тоді дала йому надію, нащо впустила до хати, до дітей, нагодувала зранку, нащо

Світлана прокинулася від того що щось сильно стукнуло біля дверей. Вона вдягла халат і пішла дивитися що ж там сталося. Вийшла на вулицю і ледь не зомліла. Колишній чоловік, який

Сваха уважно оглянула нашу квартиру і сказала, що ми добре облаштували її для доньки, ми з чоловіком переглянулисьСваха уважно оглянула нашу квартиру і сказала, що ми добре облаштували її для доньки, ми з чоловіком переглянулись

Нещодавно наша донька втішила нас новиною про своє скоре заміжжя. Ми із чоловіком переживали, що вона до 27 років так нікого й не зустріла. Вона у нас вимоглива, шукала гарного