У 22 роки познайомилася з А. (чоловіком), він іноземець мусульманин. Бігав за мною, доглядав, подарунки дарував, говорив що любить, що без мене не може, був ввічливий. Загалом, поводився як ідеальний чоловік.
Не можу сказати, що у мене до нього були глибокі почуття, просто було з ним комфортно, подобався. Крім того, незадовго до знайомства мене обдурив інший хлопець.
Чоловік старший за мене на 7 років, виглядає на цей вік. Але коли я заглянула в його паспорт, то там стояв інший рік (тобто виходить, що на 14 років старше) і штамп про шлюб. Він сказав, що паспорт підроблений, що він працював в МВС, і його б не випустили з країни. Я питала, чи не чекає його на батьківщині дружина з дітьми, він сказав, що ні.
Я повірила і досі вірю про роботу і про підроблений паспорт, решті не надала значення
Коли я від нього завагітніла, про те щоб не народжувати і думки не було. Познайомила його з мамою, через пару місяців я і А. з’їхалися, стали знімати кімнату, він дуже хотів дитину, ми її чекали разом.
Народилася донька, все було добре, він нас утримував і досі утримує. Записали дитину на його прізвище, шлюб не реєстрували, поки він не з’їздить і документи не переробить. З його мамою не знайомилася, тому що вона живе в іншій країні – летіти дорого.
Коли дитині було 1,5-2 роки, вона прилетіла до брата чоловіка в гості в область (в межах 80-100 км від міста) і прожила там близько півроку. Чоловік мені повідомив про це, обіцяв, що зустрінемося, познайомимось. У його мами астма, вона літня, 66 років.
Проходить час, а він не знайомить. Каже, що брату незручно, якщо ми всією сім’єю приїдемо в маленьку квартиру, що мама хворіє, не може приїхати. Ми багато сварилися через це, я наполягала на знайомстві, не могла зрозуміти, чому він цього не робить.
З цим братом я знайома довше, ніж з чоловіком і він, незважаючи на те, що у нього дружина і діти, намагався за мною доглядати, приставав (хотів переспати) приблизно за 3 місяці до знайомства з чоловіком. Але у нас нічого не було. Може, через це не хотів зі мною зустрічатися, боявся ревнощів чоловіка, думала я. В результаті їх мама поїхала. Ми бачилися 1 раз по Скайпу не більше 20 секунд. Чоловік за ці півроку за місто до мами з’їздив 1 раз, коли її зустрічав в аеропорту. Він багато працював, ночував завжди вдома, в вихідний був удома, говорив, що дуже втомився, хоча це і так було видно і зрозуміло. Я довго не могла зрозуміти, ображалася, що не познайомив.
Нещодавно ми стали більше спілкуватися з його братом, тому що він купив квартиру і попросив допомогти з переплануванням. Ми всією сім’єю їздили за місто, він познайомив мене з дружиною, дітьми. Відносини склалися хороші.
Потім чоловік сказав, що скоро знову приїде мама, допомагати з дітьми на літо і нашу дочку теж за місто відвеземо, поки дитячий садок не працює. Начебто все нормально. Звичайно, багато лаємося, грошей не вистачає. Я ще вчуся на заочному, під час сесії чоловік після роботи сидить з дитиною і їжу приготує, але й нервує багато.
На травневі свята поїхали до брата в гості, за місто. Все добре, поспілкувалися, познайомилися ближче. Чоловік з дочкою залишилися за дитиною доглянути за попередньою домовленістю, поки мама не приїде. Ми з братом поїхали ввечері в місто. Розговорилися по дорозі. Про життя, плани, та інше. І я згадала про те, що чоловік мене з мамою не познайомив, а брат мені каже, що його мама приїжджала з дочкою чоловіка від першого шлюбу! Я була в шоці. Почала розпитувати. Виявляється, він був одружений, розлучився, його дочці 18 років. Каже, що це був дуже складний шлюб, вони дуже важко розходилися і чоловік сам йому детально не розповідав. Що він не спілкується з ними, далекий від дочки. Я запитала про вік чоловіка, але його брат ухильно відповів, але якщо порахувати, то якщо його вік 33, то його дочка від 1 шлюбу народилася, коли йому було 15, що малоймовірно. З іншого боку, на 40 він взагалі ніяк не виглядає ні зовні, ні за вчинками.
Я не можу заспокоїтися, вже 2 дні пройшло. А сьогодні чоловік попросив подивитися пароль від його Скайпу, а там це ім’я його дочки С. і ще друге Н., як я припустила, колишньої дружини. Я питаю, що за імена, хто це такі, він говорить просто імена. Я йому: ти мене не любиш, він мені: запитай у мами, вона все розповість. Знову приховує.
Я у фейсбук до нього залізла і знайшла переписку в кілька рядків з дівчиною 18 років. Перевести всі мені не вдалося, але слова донечка і батько там були присутні.
Жахливо, мені не віриться в те, що відбувається, все як уві сні, навмисне не придумаєш. Він збирався робити громадянство, але все одно каже, що сумує за батьківщиною і треба документи їхати переробляти.
За майже 4 роки, як ми разом, на батьківщині він не був і дбав про нас. Каже, що любить, дочку нашу дуже сильно любить, але мені здається, він до цих пір не визначився, як тепер себе вести, що робити. Я до нього причепилася, не уявляю, щоб дочка без нього зростала. Але і те, що обманював так довго, пробачити не можу, змиритися теж. Допоможіть порадою.
