Олег, чоловік Віри, дуже комунікабельний і любить спілкування. Друзів у нього не просто багато, а надто. І майже кожного знайомого, з яким ледь одного разу бачився він вважає товаришем.
Віра саме за це його і покохала, але з часом зрозуміла, що та риса в коханому, якою вона завжди гордилася стає нестерпною.
Безумовно важко бути жінкою людини, яка постійно на “дроті” з кимось.
Для Олега Віра завжди була на останньому місці. Для неї це дуже неприємно, часто, Вірі просто хочеться розвернутися і піти, вона вважає, що навіть якщо вона втече і нічого не скаже, то чоловік не виявить пропажі рівно стільки, на скільки вистачить свіжих шкарпеток.
Мама, друзі, свекруха Віри переконують її в тому, що вона категорично не справедлива до чоловіка, адже він мега позитивний і дуже товариський, а їй, Вірі, ридати хочеться від того, що в чоловіка язик до колін, він спілкується з усіма, затримується з роботи, тратить час не на неї, а на чужих людей.
Вона відчуває себе самотньою. Цікаво, а було в когось ще таке, що наче б то все добре, є половинка, а ти відчуваєш себе одиноким?
