Чоловік виставив на продаж нашу квартиру, бо я не хочу йти працювати

Цьогоріч у нашого шлюбу перший ювілей – десять років, як ми чоловік і дружина. Дітей поки не маємо, але плануємо батьківство вже у наближчий час.

Коли ми тільки познайомились, я працювала помічником юриста. Батьки хотіли оплатити мені якусь освіту, тож я обрала престижний юридичний вуз у столиці. Після навчання друзям батька вдалося влаштувати мене у невеличкий офіс.

Скажу одразу, я не любила ні роботу, ні навчання. Мало що розуміла, не намагалася щось завчити. Документи робила з помилками, путала різні юридичні норми між собою.

Поки ми зустрічалися, Ігор захоплювався, яка я розумна і скільки перспектив у роботі маю. Але вже через пару місяців після весілля я з роботи впевнено звільнилася. Чоловіка гідного зустріла, тож справу зроблено. Освіта і робота мені у цьому дуже допомогли, сподіваюся ніхто не чекав, що я ходитиму туди все життя?

Чоловік не дуже зрозумів, як я так раптово втратила роботу, але довший час на мене не тиснув. Він натякав, щоб я щось шукала, але я не звертала на то зайвий раз уваги.

Ігор заробляв дуже багато. Нам вистачало на дорогі подорожі, якісний одяг, поїздки по ресторанах. На другий рік шлюбу він взяв квартиру у кредит по непоганій відсотковій програмі. Минулого року цей кредит вже був виплачений. Тому ми заговорили про дітей.

Ми обидва бажаємо діток, прчому мінімум двох! Я вся в очікуванні декрету, якщо чесно. Але нещодавно хтось з родичів Ігоря напоумив, ніби я все життя виситиму у нього на шиї. Десять років шлюбу вже провисіла, тож і все життя зможу.

Він почав питати коли я зі своєю прекрасною освітою принесу в дім хоч якусь копійку. Я ж звичний ритм життя змінювати не бажаю, у мене за планом зовім скоро декрет, тож що і кому я маю доводити? Але мій чоловік зміг мене не на жарт налякати.

До нас додому почала прижджати жіночка-рієлтор з потенційними покупцями нашої квартири. Не сьогодні-завтра вони підпишуть угоду і що тоді?

Я раптом зрозуміла, що чоловік певно готується до розлучення і не має наміру квартиру ділити. Розумію, що необхідно пошвидше завагітніти. Але як це зробити, якщо ми тепер майже не спілкуємося? Та ще й ці покупці приходять ледь не кожен день.

Author

Recent Posts

– Ну, що Галко, якого чоловіка я тобі підігнав, га? Все гарнішаєш і гарнішаєш. Я поганого не пораджу – слухайся брата! – Гордовито заявляв він

Не пощастило Галині із заміжжям. Просиділа в дівках до тридцяти років, а потім вирішила знайти…

37 хвилин ago

Лариса стояла на колінах, збирала шматки їжі, відчуваючи, як сльози печуть очі. — На колінах повзаєш, де тобі й місце! Проси пробачення! При всіх проси, щоб не кортіло!

Лариса прокинулася о шостій ранку, хоча будильник був поставлений на сьому. Тридцять років спільного життя…

44 хвилини ago