У шлюбі 30 років. У мене ніколи й гадки не було, що мій чоловік може навіть подумати зрадити мені. Завжди почувала себе, як за кам’яною стіною, а зараз, коли нам обом стукнуло по 50, я зіткнулася з цим бридким почуттям ревнощів.
Наш студентський шлюб із Сергієм виявився міцним, хоча всі наші друзі, які перебралися під час навчання в інституті, давно розбіглися. Звісно, були й у нас якісь неприємні ситуації, проте нам вдавалося їх подолати.
Так, я одного разу мало не зруйнувала нашу сім’ю, коли на новій роботі один зі співробітників почав дарувати мені знаки уваги. Якій жінці це не буде приємно – квіти, цукерки, компліменти. Я інстинктивно підтримувала флірт, іноді навіть разом заходили після роботи у кафе. Тоді й знайшлися добрі люди, які донесли про наші посиденьки моєму чоловіку. На превеликий подив, він був упевнений, що в мене нічого серйозного не було (і це правда). Ми поговорили, обговорили ситуацію, і я припинила стосунки з колегою, хоч у них і не було нічого вульгарного.
І ось минуло стільки років у повазі та довірі один до одного, коли мене, що називається, накрило. В усьому винні ці соцмережі. Чоловік завів аккаунти й в Instagram, і у Facebook. Публікує там свої фото, причому відфотошоплені. Мало того, потоваришував з усіма подругами доньки й постійно лайкає їхні фото. І не просто лайкає, а ще й коментарі двозначні залишає. Наприклад, під знімком однієї з подруг нашої дівчинки, на якій та була знята в купальнику біля річки, поставив смайлик-сердечко і написав: «Пощастило вітерцю, який повз неї пролітав».
І що це означає? Криза середнього віку 50 років? І що робити, як реагувати? Я поцікавилася у нього, навіщо він коментує фотки 20-річних дівчат. На це чоловік віджартувався, мовляв, хочу потоваришувати з подругами дочки.
Але я не зрозумію, яка тут може бути дружба? Одна справа, якщо ти купив морозиво десятирічним подружкам доньки в дитинстві, і зовсім інша, коли чоловік заграє з дівчатами. Хіба це нормально?
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…
Сусідка Ніна Павлівна, наче тінь, з’явилася біля хвіртки, саме коли Аліна ставила важкий пакет із…