Чоловік запропонував розлучитися попри те, що у нас із ним четверо дітей

Чоловік запропонував розлучитися попри те, що у нас із ним четверо дітей

З дитинства я мріяла про те, що коли я виросту, у мене буде власна родина та кілька дітей. Так ось, бійтеся своїх бажань – вони можуть справдитися.

Коли мені було 6 років, я постійно казала мамі, що хочу братика та сестричку, щоб я могла з ними грати.
– Цього ще не вистачало, – відповіла мені мама.

А я не розуміла, чому вона так каже.
Тоді нас покинув батько. Мама виховувала мене одна, тому навіть за великого бажання планувати дитину по суті, не було від кого.
Так я виросла єдиною дитиною. Закінчила університет, познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Артемом.

Перші 2 роки після весілля про дітей ми не говорили. Потім я натякнула чоловікові, чи не час і нам подумати про дитину. Чоловік мене підтримав.

З’явився наш первісток, Денис. Ми з чоловіком раділи, що стали батьками. Майже весь час та увагу приділяли синові, але намагалися не забувати один про одного.

Моя мама сказала, що допомагати з дитиною не буде. Свого часу їй ніхто не допомагав і вона цього робити не збирається. Батьки чоловіка мешкали в іншому селищі.

Потім чоловік піднявся кар’єрними сходами та став рідше бувати вдома. Пояснював це тим, що роботи побільшало, а він хоче, щоб наша сім’я нічого не потребувала.

Коли синові виповнилося півтора року, я зрозуміла, що знову чекаю дитину. Я не була готова до цього, адже Денис був ще маленьким.

– Нічого страшного, – сказав чоловік. – Ми з усім впораємося.

Доводилося справлятися. Я розривалася між постійним токсикозом, наглядом за дуже спритним сином та походами до лікарні.

Потім з’явилася Марійка, турбот стало вдвічі більше. Тепер я зовсім не мала часу на чоловіка, ми почали віддалятися. Артем, як і раніше, постійно зникав на роботі. Подруги мені натякали, що він завів коханку. Але я не хотіла в це вірити.

Далі історія повторилася. Маріці був вже майже рік, коли я помітила, що мене нудить від їжі. Результат: 2 смужки на тесті. Я плакала, не хотіла більше дітей. Артур порадив позбавитися дитини.

– Як ти можеш бути таким жорстоким? – Запитала я. – Це ж твоя дитина.
Чоловік тільки втомлено знизав плечима.

УЗД показало, що в нас будуть близнюки. Виношування протікало дуже важко. Я сподівалася на підтримку Артема, але він все більше замикався в собі, постійно був на роботі.

А потім і зовсім сказав:
– Ми вже давно стали чужими один одному, тож я пропоную розлучитися. Я думаю, що нарізно ми будемо набагато щасливішими.

На мене ніби відро холодної води вилили. Як розлучитися? У мене двоє дітей плюс ще двоє в животі. Так, ми віддалилися один від одного, але шлюб ще можна спробувати врятувати. Навіщо одразу розходитися? Тим більше, що я кохаю чоловіка.

Я намагалася поговорити з ним спокійно. Але слово за слово, і наша розмова перетворилася на скандал. У результаті ми таки розлучилися.

Згодом у мене з’явилися два хлопчики.

Так мій чоловік втік від чотирьох дітей. Так, він справно платить аліменти, але він вільний, як птах у польоті. А ще він багатодітний батько, що у наші часи дає йому багато привілеїв.

А як мені бути? На роботу поки що вийти не можу, діти ще грудні. Особисте життя також навряд чи зможу влаштувати. Кому я потрібна зі своїми дітьми?

Все покотилося з гори дриґом. З сумом і тугою згадую Артема, мої почуття до нього не охололи. До нас він приходить рідко, кілька разів на місяць. Після його візитів плачу в подушку. Ну як так вийшло, що ми йому не потрібні?

Через дітей розпався мій шлюб. Точніше через те, що вони з’являлися один за одним. Але своїх малюків я не звинувачую. Та і як можна звинувачувати свою дитину лише за те, що вона є.

Можливо, в чомусь я винна сама. Мало часу приділяла чоловіку. Але майже весь мій час був зайнятий дітьми.

Що буде далі, не знаю. Поки дочекаюсь, щоб мої близнюки підросли, а потім вийду на роботу. Просто втомилася постійно перебувати вдома, щодня одне й те саме. Сподіваюся, що з виходом на роботу щось зміниться, і життя заграє новими фарбами.

You cannot copy content of this page