З чоловіком у стосунках трохи понад три роки, 3 місяці тому одружилися. Відразу хочу сказати, що стосунки були дуже складними. І сварки, і тимчасові розставання. Причина була у його колишній цивільній дружині. Перед початком наших стосунків він розлучився і пішов від неї та двох дітей, через її зраду.
Як тільки його колишня дізналася про те, що в нього є стосунки, почалися сварки, маніпуляції ним, маніпуляції дітьми, постійна вимога грошей, при тому, що він сплачує аліменти близько 10-20 тисяч. До нашого весілля я була вагітна, але за 1,5 місяці до нього я втратила дитину, малюк не вижив.
Після того, що сталося, ми одружилися, для мене це дуже важливий крок, враховуючи, що в мене теж двоє дітей, але заміж я так і не наважилася вийти жодного разу.
Зараз перебуваю на тривалому лікарняному, але чоловік після весілля сказав, що я більше не працюватиму, відновлюватимемо здоров’я і намагатимемося народити ще одного малюка.
Але нещодавно дізнаюся, що кілька тижнів тому між ним і його колишньою була розмова з приводу його прізвища у дітей, старша дочка на прізвище матері, він хоче дати своє.
У результаті його колишня сказала, що лише після їхньої офіційної реєстрації. Ще через тиждень, він переводить зі свого рахунку всю накопичену суму з додаткових заробітків (є невеликий бізнес) на карту своєї мами, щоб якщо станеться «що-небудь» ці гроші залишилися в нього.
Він захотів взяти ще одну квартиру в іпотеку, і платити за неї нібито буде його мати, щоб у разі розлучення мені нічого не дісталося. При тому, що я знала про гроші, ми мали поки що на них жити і на цей дохід, раз я поки не працюю. При цьому він мені заявив, що і дітей моїх він утримувати не буде, відмовився купувати їм подарунки на Новий рік.
Чи варто мені сказати про те, що я знаю і попросити розлучення або не розмовляти, а просто подати і все? Я не розумію цієї ситуації, чи не хочу розуміти.
Навіщо тоді було йти реєструвати шлюб та говорити про якусь родину. Хочу зазначити, що справа для мене зовсім не в грошах, а в самому цьому вчинку. Зовсім заплуталася, розумію головою, але не можу поки що впоратися з емоціями.
