Колись Михайло дуже любив Анастасію. Щодня він дякував долі за те, що та звела його з такою чудовою жінкою. Гарною, доброю та турботливою.
При ній у будинку завжди було чисто, холодильник сповнений смачної їжі, а її постать викликала захоплення.
Але час минав, радості побут поступово приїдалися, і Михайло переставав радіти своїй удачі. Він усе менше дякував Анастасії за її старання, а та у відповідь ставала все суворішою. Її характер псувався, а краса почала в’янути. Михайло вже не відчував того кохання, що відчував раніше.
Все змінилося, коли він зустрів Христину. Молода, красива та повна енергії дівчина була свіжим ковтком повітря. Вона стала тією, заради якої Михайло знову почав стежити за собою і йти на гарні вчинки.
Згодом він зрозумів, що закохався по вуха. Тому, щоб не тягнути час, поспішив розлучитися з Анастасією і переїхав до тієї, кого по-справжньому любив.
Дзвінок сестри застав його на роботі. Коли Михайло підняв трубку, на нього моментально обрушився потік критики та лайки, на яку він точно не очікував.
Коли йому все ж таки вдалося заспокоїти сестру, та розповіла, що Анастасія вже на 6-му місяці, а у Михайла немає жодного інтересу. Той завмер. Анастасія чекає дитину? Від нього?
Того ж вечора він помчав до свого колишнього будинку. Анастасія відчинила йому двері, але не пустила всередину.
Хоча і цього було достатньо, щоб переконатися: Анастасія справді чекала на дитину. Михайло поцікавився, може їй щось потрібно, але у відповідь він почув таке:
— Ти сказав, що я не потрібна. Хочеш допомогти? Суд вирішить, як ти мені допомагатимеш. Твоїм обіцянкам я більше не вірю. Одного разу вже збрехав так, що я шкодую про всі ці роки. Я дозволятиму тобі бачитися з дитиною, але зі мною можеш навіть не розмовляти. А тепер йди до своєї Христини і псуй її життя!
Двері перед Михайлом зачинилися, і йому нічого не залишалося, крім як повернутися до себе. Коли Христя дізналася про те, що у Михайла з’явиться людина, про яку він дбатиме окрім неї, та вирішила, що краще не затягувати. Вона миролюбно вивела Михайла з дому і викинула зі свого життя.
Таким чином він опинився у батьківській квартирі. Без дружини, без коханки та, можливо, без нормального спілкування з майбутньою дитиною.
Подумавши про все на самоті, він дійшов висновку, що й не радий розлученню з Анастасією. Вона була гарною дружиною. А будь-яку складну життєву ситуацію чи кризу у відносинах можна було пройти разом.
Але Михаїлу було не до цього. Ось тепер і пожинає плоди своїх помилок. Що ж, цілком слушно.
