Чоловік зняв мені квартиру і сказав, що треба пожити окремо

Ми жили разом 2,5 року. Протягом останніх 1,5 років відносини повільно почали псуватися, з’явилися холодність і постійні причіпки з боку чоловіка. Ситуація дуже складна. Я переїхала до нього з іншої країни. Тут ні знайомих, ні друзів. Його сім’я – це все моє коло спілкування. Жили в селі.

І ось він почав пропадати після роботи, виїжджати на вихідні. За останній рік сам не виявляв ініціативи в близькості. А на мої загравання відповідав, що немає настрою або втомився. А одного разу сказав, що зняв для мене квартиру і нам треба пожити окремо.

Живемо окремо вже четвертий місяць. Він приїжджає щонеділі, в останній місяць вмовляю його залишатися на ніч. Залишається, але сам такої ініціативи не проявляє.

У близькості налагодилося, але я дуже страждаю.
Мені самотньо в цій квартирі. Залишилася без роботи, і це зовсім мене добило. Знайшла деяку роботу, але починати тільки через 2 тижні. Вовком вою. З чоловіком один тільки раз вдалося поговорити про нашу проблему.

З’ясувалося: він засуджує мене за те що я, сидячи вдома півтора року, не змогла навести порядок на його присадибній ділянці (при цьому сам навіть траву не міг покосити). А ще за те, що я нібито себе запустила і не мала ніякого особистісного зростання, за те, що боялася всього і «сховалася за нього».

Я усвідомила, що просто залежна від нього. Як алкоголік від алкоголю. І тепер не знаю, що робити. Як бути? Все кинути і поїхати назад в свою країну? Або чекати, поки він дозріє? Мені дуже важко морально …

Ольга, 33 роки. Порада від психолога.
Ольга, ви переїхали до нього з іншої країни. Ви пішли працювати. Ви втратили можливість очно спілкуватися зі своїми близькими і друзями. Який тут може бути особистісний ріст? Він став відмовляти вам в близькості, а ви повинні були косити траву, укладати зачіску і читати Макіавеллі і Лао-цзи?

Ви довірилися чоловікові, приїхали на нове місце. У вас нікого немає, крім нього, поруч. І він віддаляється, а потім знімає вам квартиру і висуває список претензій. Чудово.

Я сподіваюся, ви теж написали свій список? Або ви так не хочете повертатися до себе в країну? Ви в полоні? Ні. Ви вільна жінка, спільні діти не пов’язують, ви молоді, у вас нормальні побажання (розуміння, захищеність, підтримка, спілкування). І це не алкоголізм. Це називається «людські потреби в стосунках», які він зовсім не збирається реалізовувати.

Навіщо він одружився? Може бути, йому потрібна була дружина – «красива картинка», яка завзято наводить порядок на присадибній ділянці? Тоді треба було бути чесним і заздалегідь попередити. Але тоді ж ви б не поїхали до нього. Тому що це більше схоже на безкоштовну працю найманого працівника (або раба).

Він ні на що не дозріє, що було б цінним, гідним, благополучним. Сім’ї немає. Є тільки ваш страх зважитися.

Ольга, наші рішення (або втеча від рішень) можуть жахливо пошкодити наше життя. Я бажаю вам зберегти себе, своє життя і свій шлях. Якщо для цього треба виїхати, їдьте. Ви ще багато можете переписати в своїй історії. Але, думаю, не тут, ні з цією людиною.