Ми живемо разом уже вісім років, але молодий чоловік до сих пір не познайомив мене з рідними, не запрошує до рідної домівки (його сім’я живе в іншому місті), та й заміж кликати не поспішає, хоч і каже, що нікому не віддасть. На мої питання відповідати не хоче, відмахується обіцянками … Як варто сприймати таку поведінку?
Клава, 31 рік. Порада від психолога.
Клава, з вашого листа здається, що ви зайняли позицію очікуючої людини, яка готова вірити словам, які не підкріпленим діями. На жаль, мені не відомі причини, за якими ваш молодий чоловік не знайомить вас з сім’єю. Але я пропоную змістити фокус уваги з нього на вас.
Які ваші внутрішні цінності і орієнтири? Що вам важливо у відносинах? Як довго ви готові чекати? Якщо молода людина не може пояснити вам мотиви своїх дій, про який близький контакт йдеться? Ви хочете знайти стабільність і завести сім’ю, але чоловіка, схоже, все влаштовує і так. Через це виникає криза непорозуміння. Спробуйте обговорити те, як кожен з вас бачить майбутнє, щоб зрозуміти, з ким і куди ви йдете. В іншому випадку можна прочекати все життя і зрозуміти, що, виявляється, ваші очікування від відносин не збігалися.
Ваше життя – це ваш час, яке невблаганно рухається вперед. Те, на що ви його витрачаєте, – ваш вибір: вірити обіцянкам або завести відповідні вам відносини. Якщо за вісім років нічого не змінилося і людина не йде з вами на контакт, не готовий обговорювати важливі питання, чи не здається вам, що ваші відносини не розвиваються?
Що ви отримуєте, перебуваючи в позиції жертви обставин? Які ваші страхи? Чи боїтеся ви здатися поганою і відкинутою, якщо заявите про те, що для вас важливо? Адже якщо людина не готова дати вам те, чого ви чекаєте, то вам потрібно прийняти рішення: вибрати себе і своє життя, але вже з кимось іншим, або через страх втратити відносини сподіватися, що він передумає.
Рішення щось поміняти вимагає відповідальності за своє життя, міцної психологічної опори на саму себе і автономності. Щоб переміститися з пасивної позиції в активну, важливо стати емоційно незалежною людиною, яка ставить своє життя в пріоритет.
Нам із чоловіком по сорок п'ять років, у нас є доросла донька. Їй нещодавно виповнилося…
Важко розлучатися з гарною людиною, яка не п'є, не б'є і навіть інколи працює. Таким…
З ми щасливі у шлюбі вже 20 років. Це було кохання з першого погляду, тоді…
Я в повній розгубленості. Серце на частині розривається. Я не маю колосального досвіду за плечима.…
У нас із чоловіком хороша родина. Йому 34 роки, мені – 30. У нас двоє…
В останні два роки у мене погіршилися стосунки із чоловіком. Ми у шлюбі вже майже…