З чоловіком живемо разом уже 6 років. Звісно, що більше немає того шаленого кохання з пеленою на очах, але зате у нас за ці роки склалися нормальні довірчі відносини. За шість років стали одне одному по-справжньому рідними людьми.
Був період, коли ми мало не розлучилися. Але залишилися одне з одним швидше через те, що стали говорити правду. Не ображати і не виставляти одне одному претензії, а просто говорити правду.
Якщо у когось шлюб розвалюється, спробуйте поговорити відкрито, без недомовок і подвійного сенсу. Все або остаточно розвалиться (а розвалиться такий шлюб точно рано чи пізно) або ви навпаки все відновите. Головний фактор – це вміння слухати.
Минулого тижня в понеділок увечері за кухлем чаю чоловік починає мені говорити про те, що моя подруга (та сама подруга дитинства, яку я вважала справжньою) залицяється до нього. Я подумала, що це якийсь жарт або чоловік неправильно зрозумів. Ну пзалицяється – і добре. У чоловікові я впевнена. А подругу автоматом перевела в розряд знайомих.
І вже в цей понеділок лунає дзвінок. Ми якраз пили чай. Чоловікові подзвонила та сама моя подруга. По розмові я розумію, що у неї щось там зламалося: чи то кран, чи то душ …
І тут чоловік різко змінює тему розмови: “Слухай, так приїжджай до нас жити, ти баба начебто нормальна, я свою Машку вмовлю. А кран я тобі на наступному тижні полагоджу “. Та у відповідь матюкнулася і поклала слухавку.
Чоловік коли це ляпнув, я трохи чаєм не вдавилася. У той же вечір подруга видалила чоловіка з друзів.
Живеш, думаєш, що у тебе є нормальна подруга … А вона гидує зі мною мого ж чоловіка ділити … Ось егоїстка! Ахаха …
