Мама мене з дитинства так виховувала, що всього я повинна домогтися сама, з братом історія з точністю та навпаки. Орест виріс егоїстом. Він до сьогодні вважає, що у всіх його невдачах винні батьки, хоча сам палець об палець не вдарив, щоб щось змінити.
І ось віднедавна я власниця квартири, яку, до речі, придбала сама, правда в іпотеку. – Ліля, ми з батьком порахували за краще, щоб нашу квартиру віддати Оресту, він молодший, і щось не клеїться йому весь час. А ти ж, он, маєш свою!
Поняття не маю, як прийнято в інших, але в нашій сім’ї всю підтримку отримував старший брат.З юного віку Оресту не було відмови в дорогих покупках і поблажках. Всі займалися його розвитком і робили все для того, щоб Орест отримав хорошу освіту і побудував свою кар’єру.
Минув час, брат подорослішав, але в житті так нічого так і не досяг. Зате він постійно ниє і звинувачує в своїх невдачах всіх, крім себе коханого. До мене ж було зовсім інше ставлення з боку батьків.Одяг я доношувала за своїми двоюрідними сестрами, а в секції і гуртки мене ніхто і не думав водити.
Батьки вважали, що всі виникаючі в моєму житті труднощі стосуються виключно мене однієї, і вирішувати я їх повинна сама.Перший час мені було важко, але в міру свого дорослішання я починала адаптовуватися до раннього самостійного життя.
Пішовши працювати, я завжди знаходила можливість підробити понаднормово, при цьому знаходячи час на отримання освіти.В результаті наполегливої праці, мені вдалося відкласти суму грошей, якої вистачило для того щоб оформить іпотеку. Так з’їхала від батьків і стала жити одна.
Однак, ще до переїзду, мама мені заявила, що я повинна віддати свою частку в їх квартирі на брата. Вона вважає, що він не винен в тому, що немає підходящої для нього роботи, і треба б йому допомогти.Я дуже сильно здивувалася: як так?
Чому я повинна все життя працювати, щоб жити у власній квартирі, а він, ледар, отримає її даром.Я була в люті від цієї пропозиції, і категорично відмовилася віддавати свою частку брату.Після того випадку, моя рідня зі мною рідко спілкується. Невже справді моя вина?