– Чула, ти з Маринкою посварилася? Як же це? Ви ж із дитячого садка товаришували? – Передчуваючи цікаву плітку, запитала Лана у знайомої.
– Та я з-за неї трохи з чоловіком не розлучилася! – Ліда невдоволено підібгала губи, заново переживаючи ту неприємну ситуацію. – Хотіла, як краще, а вийшло … Ех, згадувати не хочеться!
– Та гаразд, розкажи! Я ж тепер просто заснути не зможу!
– Гаразд, вмовила, – дівчина дуже добре знала цю особу. Лана любила розносити плітки! Причому, якщо подробиць вона не знала, то просто їх вигадувала. А фантазія в неї була дуже багата. – Слухай.
Ліді було сумно. Стас вкотре поїхав у відрядження, батьки поїхали відпочивати, а з друзями вона зараз бачилася досить рідко.
З однорічною дитиною особливо нікуди не вийдеш. Не потягне ж вона малюка в клуб? Ясна річ, що в такій компанії її просто не пустять, та й хто при здоровому глузді зважиться на подібне?
А друзі Ліди надавали перевагу саме такому виду відпочинку, просто посидіти в кафе для них було зовсім не цікаво.
Єдина людина, з якою дівчина могла відпочити душею та тілом – Ганна. Ось вона була готова на будь-яку витівку.
І в парку із задоволенням погуляє, і в кафе посидить і на дитячому майданчику не розгубиться, а приєднається до дитячих ігор.
Шкода, що тиждень тому вона помчала до родички в сусіднє місто, щоб допомогти тій із переїздом. Коли Аня повернеться, невідомо, сама дівчина жодних термінів не ставила.
А Ліда дуже потребувала спілкування. Хоч із кимось! І на черговому сеансі спілкування з чоловіком, дівчина згадала про свою проблему.
Рішення було знайдено практично миттєво, а вже наступного ранку у квартиру постукав чарівний хлопець з маленькою дівчинкою на руках.
Цим хлопцем був двоюрідний брат Стаса, а дівчинка, відповідно, була його дочкою. На жаль, мами дівчинки не стало, коли вона з’являлася на світ.
Родіон був батьком-одинаком і теж відчував дефіцит спілкування, присвячуючи весь вільний час дитині.
Їхнє спілкування було незручним буквально перші п’ять хвилин, далі вони сміялися і жартували, як старі друзі, тим більше, що вони мали багато спільних тем для розмов.
Родіон виявився хлопцем рукатим. Він легко полагодив усе, що потребувало ремонту, навіть те, що дівчина збиралася викинути.
Ліда не могла натішитися на несподіваного помічника, адже, на жаль, її чоловік на такі подвиги не був здатний.
Стасу було набагато простіше викликати фахівця, ніж колупатися годинами з тим же пилососом, але дівчина його за це не звинувачувала, не всім чоловікам судилося бути майстрами на всі руки.
– Він класний! Я хочу, щоб ви познайомилися, – щебетала в слухавку Ліда, не помічаючи, що подруга вкрай неохоче відповідає. – Ти коли повертаєшся?
– Днів за три.
– Чудово! У суботу чекаю на тебе і відмови не приймаються!
Ліда не думала, що її слова та вчинки можна інтерпретувати якось неправильно. Вона навіть не підозрювала про ті думки, що крутилися в голові її найкращої подруги. А якби дізналася, то дуже здивувалася б.
Насправді дівчина хотіла познайомити подругу з Родіоном не так. Переконавшись, що хлопець буде чудовим чоловіком, Ліда вирішила допомогти Ані влаштувати особисте життя.
А чому б і ні? Такі з усіх боків позитивні чоловіки на дорозі не валяються, їх швидко забирають розумні дівчата. І якби Родіон трохи більше часу проводив у суспільстві прекрасних дам, то давно був би одружений.
Ось Ліді й спала світла думка – познайомити друзів. Тим більше підготовчу роботу вона провела на відмінно, і хлопець Ганну вже заочно обожнює.
Ще б пак, стільки гарного почути про дівчину, яка ще й зовнішніми даними природою не скривджена!
До речі, Родіон поставився до думки про майбутнє знайомство дуже позитивно. Він розумів, що його донька гостро потребує матері, а не кожна дівчина погодиться взяти на себе таку ношу, як виховання чужої дитини. Ліда переконала його в тому, що подруга дітей просто обожнює.
І ось довгоочікувана зустріч відбулася. Ось тільки вона не виправдала очікувань Ліди. Ганна була не особливо балакуча, надто напружена і кидала дуже дивні погляди в бік хлопця. А потім і зовсім пішла, не пояснюючи причин такої поспішної втечі.
– Здається, твоя подруга зробила невірні висновки, – реготав Родіон, дивлячись на дівчину. – Не здивуюсь, якщо вона побігла дзвонити Стасові, щоб звинуватити нас, сама розумієш у чому.
– Ні, цього просто не може бути! – палко вигукнула Ліда. – Я давно знаю Аню, вона б мене прямо запитала і спробувала вправити мозок при позитивній відповіді!
– Можливо, – не став сперечатися хлопець. – Але я таки подзвоню Стасові й попереджу його. Не хотілося б, щоб через дурне непорозуміння зруйнувався ваш шлюб.
Родіон, як у воду дивився! Аня зателефонувала Стасу і розповіла стільки небилиць, що прослухавши запис розмови, Ліда тільки здивувалася. Подруга зухвало заявила, що буквально бачила дуже ніжне ставлення Ліди до його брата.
– Та як ти могла! Я хотіла вас познайомити, хотіла вас звести, а ти отак мене підставляєш? – Кричала в слухавку Ліда. – Чому ти в мене не спитала? Чому навигадувала?
– Та тому, що ти надто добре влаштувалася! – Голос подруги був сповнений отрути. – Звести вона нас хотіла, ага, як же! Так я й повірила! Чоловіку локшину на вуха вішай!
– Ось так і було, – кисло закінчила Ліда. – Сама розумієш, після такого дружити ми більше не можемо. Я ніколи її пробачити не зможу! Адже я, як краще хотіла!
– Добрими намірами… – тільки й промовила Лана. Хоча, якщо чесно, вона не особливо й повірила у ці наміри…
А ви що думаєте з цього приводу? Пишіть свої думки в коментарях. Ставте вподобайки.
