fbpx

Чи можна запрошувати колишнього чоловіка додому, якщо нова свекруха проти

Відразу хочу відзначити: я доросла, сучасна жінка, яка народилася і виросла у великому місті. Я розумію тільки цей світ, і мене не цікавлять якісь народні звичаї, прикмети і, особливо, сільські взаємини в сім’ї. Так вже вийшло, що я звикла до динамічних, впевнених людей і мінятися не збираюся.

Мені 38 років, і у мене є дитина. Син Лев, 8 років. Всього 5 років тому я розійшлася зі своїм першим чоловіком і за сумісництвом батьком мого хлопчика.

Довго вдаватися в подробиці не буду. Ми просто були різними людьми, але занадто довго відтягували очевидне. Ні, не було ніяких зрад, інтриг і тому подібного, що зараз так цікаво людям.

Просто якщо людині подобається працювати, щоб потім відпочивати, він ніколи не зрозуміє іншу людину, якій подобається працювати, щоб досягати. Ось мій колишній чоловік виявився з першої категорії. Мені ж близький саморозвиток, кар’єра і досягнення якихось цілей. Хочеться досягти більшого.

Отже, після розлучення ми не перестали спілкуватися, тим більше що Леву потрібен батько. Ніяких претензій до колишнього у мене не було, і я зі спокійною душею віддавала сина батькові на вихідні і не тільки.

Хлопчик отримував любов обох батьків, а я могла сфокусуватися на своїх завданнях. Я вважаю, це абсолютно нормально.

Два роки тому ми познайомилися з Віктором. Хлопець, на 1,5 роки молодший за мене. З небагатої сім’ї, народився в передмісті. Дуже енергійний чоловік, переїхав до міста, влаштувався до нас на фірму і відразу ж показав себе хорошим фахівцем. Я помітила його іскру, а він, у свою чергу, помітив мене.

Досить скоро ми з’їхалися, а потім і розписалися. Здається, в перший же місяць Віктор познайомився з моїм колишнім. Дорослі люди, вони відразу зрозуміли, хто є хто, і не відчували один до одного ніякого негативу. Тим більше я сама часто віддавала сина батькові на якийсь час. Цей факт мені теж дуже подобався і підходив по всіх параметрах.

Але з’явилася проблема. Свекруха. Жінка зі своїми поглядами на життя, я б навіть сказала, «тарганами». Вона не була проти наших відносин, але хотіла все контролювати. Кілька разів приїжджала до нас, оглядала квартиру. Нахвалювала мене за те, що я багато чого досягла, за самостійність. Запрошувала в гості.

Але в своєму будинку ця жінка – господиня. Нагадаю, живе вона за містом, в невеликому приватному будинку. Зі своїм господарством, курями, козою і невеликою ділянкою землі. Таке сільське життя. І на своїй території вона кардинально змінила ставлення до мене.

«Піди назбирай яблук, сходи принеси води» – до таких прохань я не була готова.

У міру своїх можливостей і виховання я, звичайно, намагалася допомогти свекрусі, але мені від цього було вкрай некомфортно. Навіщо працювати в її віці біля землі, якщо все можна без проблем купити на ринку? Тим більше що син справно допомагає фінансово. У нас навіть виник невеликий конфлікт, але все швидко закінчилося примиренням.

Справжня проблема з’явилася, коли мати Віктора дізналася про колишнього. Що він може прийти до нас додому. Може подзвонити пізно ввечері, і до нього не буде жодних претензій. Мабуть, в такі моменти вона забувала про те, що ця людина – батько мого сина.

Тепер свекруха виставила свій ультиматум: вона не буде розмовляти зі мною, поки «ця розпуста» не припиниться. Нібито мені мало її сина, так я ще й з колишнім каверзи строю. У нас, у міських, мабуть, зовсім ні совісті, ні сорому не залишилося. Віктор не проти моїх поглядів, але з матусею він нічого вдіяти не в змозі. Цікаво, як тоді мені з нею співіснувати?

Здається, я знайшла слабкість свого коханого і ця слабкість – його мати. Будь я молодшою і без дитини, питання було б вирішено наступного ж дня. Але тепер я не можу так розкидатися відносинами.

З іншого боку, проблема нікуди не зникла, а нахрапистий характер свекрухи тільки погіршується. Що робити в цьому випадку, я не розумію. Боротися за відносини або просто відмотати рік назад, коли я була просто жінкою в розлученні?

Related Post