Я їх тепер обох бачити не хочу, каже Тамара. Адже ростила дітей, а отримала на свою голову Бог зна що. Прийшла додому і на власній кухні мене діти почали обговорювати, до того ж такими словами, які і в голос страшно вимовляти.
Тамара мала 2 дітей, 3 внуків. Була ще не стара, але відхід чолвіка дуже підкосив бідолашну. Так сталося, що Тома мала трьохкімнатну квартиру, і жила там сама, адже ніхто з дітей там жити не хотів.
Квартира не погана, але без особливого ремонту і не в центрі, школи немає поруч магазина теж.
Якось я прихворіла, розказує Тома, діти приїхали і привезли ліки там всякі, продукти. Не те щоб це їх бажання було, я попросила, але таки привезли, хоч десь я в їх вихованні не пригадала.
Я прийняла ліки і заснула. А потім виходжу на кухню, поки йшла по вітальні почула голоси. Сидять голубки, син старший з невісткою, мені то поїхали вже. Розмова:
-Та ні, ні кули в пансіонат, вона ж молода ще, може зустріне кого. – Яке зустріне, їй 53 роки, вона вже своє віджила. І ти уявляєш, каже, це син рідний сказав. Ще від невістки могла подумати, від сина ні. Але як заціпеніло на місці. Слухає далі.
-А Юля що каже? – А що скаже, каже що треба квартиру розділити на двох, чи продати. Або пропонує свою частину нам продати. Але це купи, то матір всеодно буде тут жити. А забирати її куди?
Дійсно доглядати не було особливою кому за Тамарою. Але це і не потрібно було, адже вона ходила сама, працювала трішки навіть, прихворіла, але ж не в домовину збиралася, а вони вже квартиру ділять.
Я кажу, та ж не сталося нічого такого, не в гнали ж, поговорили та й забули, порадила їй зібрати дітей і сказати що квартира буде тим, хто її на старості краще догляне.
Вони будуть один поперед одного старатися. А Тома не хоче, каже відійду, от тоді хай хоч поб’ють один одного за ту квартиру, а зараз не хочу і бачити.
Я думаю даремно, не варто жити в образі на дітей, адже життя дійсно швидкоплинне.
Досі не можу схаменутися після приниження, яке влаштував мені власний чоловік. Як після такого дивитися…
Після заміжжя ми переїхали до рідного міста чоловіка. Винайняли однокімнатну квартиру. Мені подобалося наше життя,…
Коли мені було сім років, моєї мами не стало в лікарні, під час того, коли…
Я понад рік перебуваю у шлюбі. З батьками мого чоловіка я завжди була у чудових…
У дитинстві я мала чітке відчуття, що мене привели на світ тільки для того, щоб…
Ось вже двадцять три роки я одружена з людиною в якої дуже непростий характер. Сучасні…