Із Вадимом я познайомилася у компанії друзів. Мені було двадцять п’ять: гарна молода жінка без дітей, із гарною роботою, та перспективним майбутнім.
А він – чоловік трохи старший за тридцять, доглянутий і якийсь особливий. Що примітно, без обручки. Тож я на Вадима одразу звернула увагу, і він мною зацікавився.
Перші кілька зустрічей я придивлялася до Вадима. Він ніби й радий був побаченням, сам мене на них запрошував, але не робив жодних кроків до зближення.
Мені з ним було весело, Вадик розповідав багато цікавих історій, не давав мені нудьгувати, робив компліменти, дарував квіти та милі дрібнички.
Поступово наші стосунки почали розвиватись. Тепер я та Вадим зустрічалися не тільки в компанії спільних знайомих, а й наодинці.
Ми ходили в кафе, на виставки, я навіть свого парубка примудрилася витягнути на пікнік у парк. Я й не помітила, як закохалася. Будь-коли, вдень, чи вночі, я могла зателефонувати Вадиму і поспілкуватися з ним.
Він був доступний завжди, брав слухавку і надвечір, і глибокої ночі. Наші зустрічі проходили і у будні, і у вихідні.
Спонтанно ми могли виїхати в заміський готель і провести цілий тиждень наодинці. Минуло пів року романтичних стосунків, повних безлічі побачень, та чудових зустрічей.
Одного весняного дня Вадим не відповів на мій дзвінок. Я здивувалася, але значення цьому не надала – мало що, може на роботі зайнятий.
Але я почала по-справжньому турбуватися, коли Вадим не відповів і наступного дня. Весь наступний тиждень я не могла йому додзвонитися – у слухавці йшли довгі гудки.
Месенджер теж мовчав – Вадим мені за тиждень не надіслав жодної смс. На восьмий день тривог та очікувань слухавку нарешті зняли.
Ось тільки мені відповів не Вадим, а незнайомий жіночий голос.
– Алло! Хто дзвонить? – запитала жінка.
– Добрий день, чи можу я почути Вадима?
– Я його дружина, а хто ви? Чому ви дзвоните моєму чоловікові? – кричала в трубку жінка.
Злякавшись натиску незнайомки, я кинула слухавку. Я спершу подумала, що помилилася номером.
Перевірила ще раз – все правильно, ніякої помилки бути не може.
Пізніше до мене дійшов зміст цієї брудної ситуації: мій улюблений Вадик одружений! Він – чужий, не вільний чоловік!
Я від образи заридала! Ну як так? Вадик зовсім не був схожий на одружену людину: завжди на зв’язку, нікуди не пропадав вечорами та вихідними, міг зірватися до мене будь-коли.
Та й сам він ніяк не позначав свого сімейного стану, із задоволенням спілкувався зі мною, водив мене на побачення, дарував квіти.
Він не ховався, не боявся людних місць, ми часто сиділи у кафе та ресторанах, проводили час у парках.
Я переживала все сильніше, та сильніше. Вадим так і не виходив на зв’язок, нічого не пояснював, і цей факт мене пригнічував найбільше.
Натомість його дружина, яка назвалася Марією, постійно мені надзвонювала. Вона кричала, обзивала мене, погрожувала, звинувачувала.
– Я навіть не уявляла, що він одружений, – виправдовувалася я, – повірте мені, будь ласка! Я така сама жертва, як і ви!
Я ніколи не ставила собі за мету відвести з сім’ї одруженого, я була впевнена в тому, що Вадик вільний!
– Звичайно, не уявляла, – кричала Марина, – гарний, доглянутий чоловік, завжди чистий і добре одягнений. Невже він сам так про себе дбає?!
– Не треба брехати мені, що ти нічого не знала! Знайшлася біла та пухнаста! Все ти знала, хотіла мужика в мене відвести!
– Він ні словом не сказав про ваше існування, коли ми з ним познайомилися. Обручки на його пальці я ніколи не бачила. Ну, не паспорт же мені в нього було на першому побаченні просити!
Марія не вщухала. Тепер не я набирала знайомий номер Вадима, а його дружина постійно дзвонила мені.
Справа не скінчилася простою телефонною сваркою! Марія почала погрожувати! Якось пізньої ночі мені від неї надійшло повідомлення:
– У телефоні мого чоловіка є ваше особисте листування, та твої відверті фото. Я виставлю їх на загальний огляд, відправлю на твою роботу!
– Нехай усі твої колеги та знайомі дізнаються, яка ти насправді. Нехай бояться, що ти і їх чоловіків можеш повести!
Мені довелося навіть змінити свій номер телефону, щоб сховатися від цих нав’язливих дзвінків і погроз. Це не допомогло!
Приблизно тиждень обдурена дружина мовчала. А потім зуміла знайти мій новий номер, і потік образ та брудних погроз продовжився.
Я зовсім не знала, як вчинити! Через спільних знайомих я з’ясувала, що у Вадима є інший номер телефону і спробувала додзвонитися йому, щоб порозумітися. Однак на зв’язок він, як і раніше, не виходив.
Я почала писати йому, пояснюючи, що відбувається у моєму житті. Я просила його вгамувати свою дружину!
Однак Вадим лише читав усі повідомлення, але не відповідав на них, спроб вийти на зв’язок та поговорити не робив.
Такий мужній, сміливий, він просто зник, сховався за спину дружини і залишив двох жінок самих розбиратися в тому, що сталося!
Коли я прокидалася, то щоранку бачила у своєму телефоні величезну кількість повідомлень від ошуканої Марії.
Я дуже переживала, відчувала, що мене накриває справжня депресія. Впоратися з цим потоком негативу було все важче та важче.
– Я й подумати не могла, що зв’яжусь із одруженим чоловіком, – розповідала я подрузі. Я завжди була проти таких стосунків, для мене це табу!
– Ну і навіщо тоді ти переживаєш? Ти ж не знала, що він одружений, а тому і по-справжньому винною не можеш бути!
– Я не можу не переживати, адже його дружина звинувачує мене, що я все знала і все одно спокусила її чоловіка! Та й сама я почуваюся винною!
Зустрічатися з одруженим… Як можна було бути такою сліпою? Стільки проблем собі нажила!
Одного дня, коли я поверталася з роботи, зайшла до парку, де часто гуляла. І сіла на лаву.
На дитячому майданчику бігав хлопчик років чотирьох, дорослих ніде видно не було. Раптом дитина невдало повернулася і впала з гірки. Висота була невелика, але хлопчисько злякався і заплакав.
Я кинулася до дитини і почала її втішати, оглядаючись у пошуках дорослих, з якими вона прийшла.
– З ким ти тут гуляєш? – запитала я, уважно дивлячись на малюка, обличчя якого було невиразно мені знайоме.
– Я прийшов з мамою, вона за морозивом відійшла, – ревів хлопчик.
Озирнувшись на всі боки, я побачила, що з боку мафи із солодощами до нас уже бігла стривожена молода жінка з морозивом в руках.
– Що трапилося? – запитала вона мене, обіймаючи хлопчика.
– Не хвилюйтеся, ваш син незручно повернувся і впав, але, схоже, не постраждав!
– Дякую вам, що прийшли на допомогу, я відійшла лише на хвилинку!
І раптом вона пильно подивилася на мене і обімліла. Мовчання тривало лише хвилину, а потім жінка почала кричати:
– Це ти та… що намагалася зруйнувати нашу родину! Я впізнала тебе за фотографіями у телефоні Вадима!
– Нічого собі зустріч, – усміхнулася я, – втім, це і добре, нарешті ми зможемо поговорити.
– Мені нема про що з тобою розмовляти! Ти брехуха, яка намагалася повести з родини чужого чоловіка!
– Не треба влаштовувати скандал при дитині! Давайте сядемо, а він нехай побігає.
Дружина Вадима раптом якось одразу обм’якла, наче випустила напругу. Потім вона втомлено зітхнула і раптом кивнула, сівши на лавку.
Хлопчик знову втік на майданчик, а ми почали непросту розмову. Виявилося, що Марія навіть не уявляла, що чоловік їй зраджує.
Він постійно був удома, звичайно, якщо не брати до уваги частих відряджень і нарад на роботі.
Так, він міг піти вночі на кухню, щоб провести термінову ділову розмову. Але Марію це ніяк не бентежило – робота у чоловіка була складна, відповідальна, його досвід міг знадобитися будь-якої миті!
Маша навіть уявити не могла, що в момент, коли вона за стіною спить з дитиною, чоловік веде любовні бесіди з іншою жінкою.
У поведінці Вадима нічого не змінилося, хіба що проводити час із Марією наодинці він став усе рідше.
Я поділилася з Марією своєю історією, розповіла, як познайомилася з чоловіком. Розповіла про наші зустрічі, та телефонні дзвінки у будь-який час дня та ночі.
Картинка склалася: стало зрозуміло, що Вадим легко та вміло обманював обох жінок і, анітрохи з цього приводу не переживав.
Марія розповіла, що, дізнавшись про зраду, влаштувала чоловікові скандал, а він пообіцяв, що перерве всі стосунки з коханкою і стане колишнім.
Так і вийшло, тільки ось довіри між подружжям уже не було!
Ми розійшлися, ставши мало не подругами! Ну вже точно, більше не ворогами! Я кілька разів вибачилася перед його дружиною, постаралася пояснити, що моєї провини в цьому не було.
Що я стала такою самою жертвою обставин! Марія пообіцяла більше не дзвонити, та не погрожувати мені, колишній коханці її чоловіка.
Все ніби заспокоїлося, ось тільки я відчувала, що образа на чоловіка, що обдурив мене, ще залишилася. Я хотіла поговорити з ним, висловити всі претензії!
Тому я почала шукати зустрічі із Вадимом. Це виявилося не так просто – спільні знайомі кудись різко зникли, а сам він на зв’язок, як і раніше, не виходив.
Справу вирішив випадок: в одному з кафе на діловому обіді, я почула знайомий голос із-за сусіднього столика. Обернувшись, я побачила Вадима!
Чоловік був не один – поряд з ним сиділа миловидна блондинка, анітрохи не схожа на дружину. Вона кокетливо посміхалася Вадиму, раз у раз гладила його руку, що лежала на столі.
Сумнівів не могло бути: чоловік завів собі нову пасію і ретельно приховує цей факт від дружини.
Я просто не могла вчинити по-іншому – цієї ж миті відправивши Марії повідомлення та геолокацію місця, щоб вона могла приїхати, і сама переконатись у тому, який у неї чоловік.
Я поїхала, не дочекавшись розв’язки конфлікту. Та мені уже й не хотілося ні про що говорити із зрадником!
Пізніше Марія дзвонила мені і дякувала за те, що я розплющила їй очі на підступного чоловіка.
Проаналізувавши їхній спільний побут, вона зрозуміла, що обманював її Вадим постійно.
Жінки змінювали одна одну, а вона жила у щасливому незнанні. Марія вирішила розлучатися, щоб далі жити без обманів та брехні, недомовок та таємниць.
Вадим, якщо й здогадався, хто його «здав», то не подав виду. На зв’язок зі мною він більше не виходив, та я йому й не телефонувала! Навіщо?
Я була рада, що вчасно позбулася такого залицяльника! Тепер повірити чоловікам стало складніше, і ще якийсь час я не погоджувалась на зустрічі та побачення.
У кожному чоловікові я бачила чергового “чужого” чоловіка, який шукає пригод на боці!
Зовсім недавно я познайомилася з хлопцем. Без жодних зусиль я запитала у нього паспорт на першому ж побаченні і відразу ж переконалася, що він не пов’язаний жодними зобов’язаннями.
Можна було сміливо розпочинати нову історію у своєму житті, тепер уже щасливу! Але мені дуже важливо знати, чи люди вважають мене винною у цій ситуації?! Висловіть свою думку, будь ласка!
