Я маю доньку від першого шлюбу. У чоловіка теж від попередніх стосунків є 10-річна донька та 7-річний син. І спочатку мені здавалося, що це навіть добре, що ми маємо такий схожий досвід. Навіть не думала, що це може стати проблемою.
З часом мені стало набридати, що колишня дружина йому часто телефонує. І без жодних сумнівів тягне з нього гроші. То його доньці треба сукню купити, то синок захворів, і треба з’їздити в аптеку, то в квартирі щось зламалося і потрібно відремонтувати. Кілька разів телефон дзвонив навіть уночі!
Так, мене це швидко вибісило. Я поставила ультиматум, щоб гроші він своїй колишній родині давав лише на найнеобхідніше. І щоб ні ця дама, ні її дітлахи нам не сміли дзвонити після дев’ятої години вечора. Ні за яких умов! Він погодився. На якийсь час це допомогло.
24 лютого жодні домовленості ніби перестали діяти. Дзвінки лунали постійно, вона хотіла розказати, які страшні бачила новини і як тепер переживає. Це знов могло бути і посеред ночі.
Якось вона вимагала, щоб він їх усіх забрав прямо зараз і привіз до нас. Ніби їй страшно і за себе, і за дітей, тож він має бути поруч. Я заборонила це одразу, дякувати Богові квартира моя та доньки, тож тільки я вирішую чи хочу прйняти когось у гості.
Далі гірше. На початку березня ця жінка з дітьми вирішила їхати у Польщу. З роботи звільнилася, попросила у мого чоловіка чималу суму у валюті на перший час. Я б може і не дізналася та краєм ока побачила, що після останнього скандалу вона не стільки телефонує, скільки написує йому у телеграм. Я побачила листування і суму, очі полізли на лоба.
Я вчинила крик, не могла спинитися. Як він хоче віддати стільки коштів внікуди, а яке майбутнє у нас? Які виклики можуть постати перед нами? Ми домовились, що він не віддаватиме більше 500 доларів. Планування переїзду зайняло якийсь час, а потім виявилось, що ніхто нікуди не їхав взагалі.
Зараз ця жіночка повністю переклала усі свої витрати на чоловіка. Вона там налякана, не знає, що робити далі і таке інше. Роботу нову не шукає, живе на допомогу та подачки. Просто сидить вдома, читає новини, залякує дітей страшними історіями.
Мені ж час від часу трапляються на очі чеки, за якими добре видно, що чоловік купує далеко не тільки найнеобхідніше. На ньому і продукти, і одяг, і дитячі секції, туди ж комунальні витрати і навіть елітна косметика. Боюся і підраховувати, скільки йому обходяться ці “родичі”. Я впевнена що і валюту, таку необхідну для переїзду, ніхто назад не повертав та навіть не збирався.
Днями чоловік заявив, що має відправити дітей на море. Також збирається особисто відвезти їх машиною до кордону. Говорить, що від постійних тривог і новин у них стрес, треба якось відволікти від війни і заразом оздоровити. Уявлення не маю, як він збирається це все витягнути матеріально та ще й знайти час.
Через ту нахабну матір я про його дітей навіть чути не можу. Я вже починаю інакше дивитися на свого чоловіка, розмірковувати, а чи дійсно я можу на нього покластися, якщо він дозволяє колишній так нахабно тягнути з нього будь-які ресурси.
