Ми з Анастасією ніколи не були найкращими подругами. Але навчання в університеті в одній групі поєднало нас. Я була відмінницею, до того ж із пристойної родини.
Настя ж отримала кімнату в гуртожитку на час навчання, і насилу перебивалася на трійки. Начебто, нічого спільного, але студентська тусовка зблизила нас.
Мої друзі дивувалися, чому в коло нашого спілкування влилася гонорова, і досить зухвала особа. Але, не зважаючи на це, ми проводили багато часу разом, і навіть почали прогулювати сесії.
Кінець п’ятого курсу було ознаменовано міцною дружбою, та зниженням моєї кваліфікації перед дипломом.
Весь цей час я відчувала, що роблю щось не так, та й подруга почала з’являтися тільки тоді, коли їй зовсім було погано. За цей час у мене виникли серйозні відносини з протилежним полом.
З хлопцем я жила вже майже рік. Вже у минулому були в мене й університетська лава, і екзамени, і випускний. Я, навіть, влаштувалась на роботу у солідний банк.
Попри те, що спільні інтереси у нас розійшлися, зв’язок з Анастасією не загубився. Дівчина часто приїжджала до мене, ми пили ігристе, та обговорювали чоловіків. Насті ніколи не подобався Віктор – нинішній мій залицяльник.
Через кілька років я вийшла заміж, і у нас з’явився син. На той момент ми з подругою жили у різних містах. Щоб не витрачати багато часу та грошей на дорогу, остання часто залишалася переночувати у нас.
Невелика квартира, наявність тримісячної дитини, не бентежили подругу з Чернівців. Вона сміливо одягалася в мій пеньюар, та дефілювала квартирою на очах у мого чоловіка, поки не укладалася спати.
Я була втомлена від недосипу, але розуміла, що подруга користується моєю довірою. Жодного разу за три роки нашої дружби, Настя не поцікавилася моїм здоров’ям.
Потім я стала помічати, що мій син почав дратувати горе-подругу. Проте, мій чоловік привертав дедалі більшу увагу Анастасії.
– Давай зустрінемося у кафе? – випадково прочитала я повідомлення у телефоні своєї подруги. Смс було адресовано моєму чоловіку. Мурашки пробігли моєю шкірою, але я взяла себе в руки.
Я безмовно підійшла до подруги, взяла її сумку, відчинила вхідні двері, та викинула її речі разом із їхньою господаркою, в під’їзд.
Озлоблена дівчина сипала прокльонами на мою адресу. Але вхідні двері були вже зачинені. З того часу моя подруга стала колишньою! Назавжди! Чи можливо мені потрібно було вчинити якось по іншому?
