У моєму житті було всього два серйозних романа. І обидва сталися з одруженими чоловіками. Смішно, що обидва рази вони протікали за схожим сценарієм.
Красиве знайомство, ефектні подарунки, широкі жести з боку залицяльників, побачення і викриття.
Обидва рази чоловіки виявлялися одруженими і я для них була дівчиною для відпочинку. Знаєте, що смішно?
Вони обидва говорили приблизно схожі фрази. Говорили, звичайно, різними словами, але сенс був однаковий: “я з дружиною скоро розлучуся”, “ти для мене єдина”, “не йду від дружини через дитину”, “потерпи ще трохи”, “дружина мене не розуміє “.
У перший раз такі стосунки тривали довго: майже три роки. Всі ці три роки він пудрив мені мізки і придумував чергові небилиці, чому ми не можемо бути разом.
Втомилася бути коханкою. Порвала з ним.
Вдруге все було аналогічно. Та ж сама брехня, ті ж заїжджені фрази. Мені стало здаватися, що вони діяли за однією методичкою. Я не розумію, є якісь курси, де чоловіків вчать шаблонній брехні?
Вдруге стосунки тривали недовго: три тижні.
Не розумію, я проклята чи що, що до мене тільки одружені чіпляються ?!
