Всі навколо на мене дивляться з осудом або гидливістю. Я – молодий хлопець, 27 років, високий, підкачаний, регулярно ходжу в зал, правильно харчуюся, стежу за собою. Це не хвастощі, а чиста правда – дівчата задивляються натовпами, самі знайомляться, номери дають, а що я? Я повненьких люблю.
Було три дівчини за все життя, з усіма серйозні відносини, всі важили за 75 кг. Виглядали ми, напевно, комічно, але мені пофіг. Знаєте, ось крутяться навколо всі ці дощечки, у яких кістки обтягнуті шкірою і тільки очі видно, друзі на них слину пускають, а мені їх погодувати хочеться.
Дівчата, що з вами таке? Та й мужики теж. Ви ж не собаки! Ні, у мене були стосунки зі стрункими дівчатами, знайомства, все таке. Але для них головне – це те, як вони виглядають в ліжку, а відчуття не важливі. Для мене це все одно, що з лялькою гумовою спати – задоволення одностороннє і сумнівне.
А ось дівчата в тілі – це ж ласий шматочок. І помацати є за що, і подивитися. І поводяться вони, як в останній раз – з повною віддачею, не заморочуючись, чи добре білизна сидить. Так кому воно взагалі потрібно в ліжку, ця білизна ?!
Найнеприємніше відбувається зараз. Познайомився з дівчиною – невисока, доглянута, миленька, щічки пухкі, рожеві. Так подобається, що сил немає.
Намагався підкотити – ніфіга. Вона на мене навіть не дивиться, хоча друзі кажуть, як тільки я відвертаюсь – погляди кидає. Катував її подружку, виявилося – вона думає, що я поприколюватися над нею хочу, посміятися і кинути, ну, або забився там з кимось. У щирість почуттів не вірить, боїться, що кину. Але нічого, я хлопець упертий, нікуди вона від мене не дінеться.
Всім іншим раджу – шліть до біса стереотипи, вони вже дістали. Живемо один раз, треба насолоджуватися.
