Жили ми з братом якийсь час удвох в одній квартирі. Потім він познайомився з дівчиною, почав зустрічатися з нею. А потім взагалі з’їхав до неї.
Але річ у тому, що його дівчина, коли приходить до мене, поводиться як удома. Навіть починає командувати.
У брата залишилися речі, які він ще не встиг забрати. А дехто спеціально залишив. Прийшла його дівчина, відчинила двері ключем мого брата нашу квартиру. Зайшла і почала питати мене, де його джинси. Я сказала, що я не знаю. Я й справді, не знаю, оскільки ніколи не риюся в його речах.
Вона, грубо відіпхнувши мене, пройшла в кімнату, почала відкривати шафи і нишпорити там, навіть не запитавши мене. Потім забрала два вішаки, навіть не сказавши мені. Потім сказала, щоб я їй віддала його набір для гоління. Я сказала, що брат спеціально залишив його, щоб залишаючись ночувати в цій квартирі, міг поголитися в мене. А вона в наказному тоні: «Давай швидко, я тобі говорю».
Я ніяк не прореагувала. Так вона сама зайшла у ванну та почала там шукати. Навіть у моїх речах копалася. Мене таке нахабство просто розлютило, але я стрималася. Ця її безпардонність лазитиме в шафах і ящиках. Тут я мешкаю, а не вона.
Їй я казати нічого не стала. Потім подзвонила братові і спитала, чому вона прийшла з його ключем. Брат почав пояснювати це тим, що він мені дзвонив і хотів попередити, але я не брала слухавку. Сам він не зміг приїхати, тож попросив її.
Мова йшла тільки про його джинси. Але якщо вона забрала ще речі, то нічого страшного і не варто через це сваритися. Я просто проти такої зневажливої поведінки та нахабства.
Коли брат поруч вона розмовляє зі мною мило і посміхається. А коли ми з нею вдвох, вона починає розмовляти зі мною зневажливо. Навіть намагається мною командувати. Я від такої поведінки навіть гублюся.
І ще мені не подобається той факт, що брат їй дає ключі від нашої спільної квартири. Адже вона може прийти за моєї відсутності, взяти речі, які їй не належать. І що я потім доведу.
Та й неприємно мені думати, що вона копатиметься в моїх речах за моєї відсутності. Навіть якщо вона прийде з братом, я впевнена, що так поводитиметься. Скрізь заглядати. Ще й з братом також посварюся. Що робити?
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…
Сусідка Ніна Павлівна, наче тінь, з’явилася біля хвіртки, саме коли Аліна ставила важкий пакет із…
— Я їй так і сказав: Галино Петрівно, та ви б його одразу на голову…