Мене звати Юлія, мені 35 років. Ми з чоловіком в шлюбі 14 років, маємо двох діток. Молодшому Віталіку зараз 9, а доньці Іринці незабаром 13.
Я не працюю відтоді, як стала матір’ю. Одразу скажу – діти для мене все! Щоденно я маю купу турбот з кожним із них. Школа, позошкільні заняття. У кожного з них своє особливе харчування.
Материнство займає весь день, на чоловікові вибрики чи роботу, я просто не маю часу. Тому фокусуюсь лише на тому, що для мене важливо.
Ігор хороший і турботливий батько, а от як чоловік, він став дивним останні декілька років. Почну з того, що з моменту, як наш син пішов у школу, чоловік натякає на необхідність працювати мені також.
Але ж він не розуміє, що хтось має дитину зі школи зустріти, нагодувати, відвести на спортивні заняття, уроки з ним робити врешті-решт. Ігор казав, що старша донька могла б мені допомагати, я ж навіть слухати про це не хочу.
Друга незрозуміла для мене новина, це те, що близько року тому у чоловіка з’явилась окрема квартира. Я одразу сказала, що якщо є кошти на ще одне житло, то потреби в тому, щоб я починала заробляти, немає.
Та й незбагненно мені. Ми разом не спимо. Я годую дітей окремо, він же їсть завжди десь поза домом. Я поруч не тисну на нього ні в чому. Тож навіщо йому окрема квартира?
Нещодавно сталася розмову, яка зробила мені дуже боляче. З Іриною ми товаришуємо сім’ями вже бозна скільки років. Чоловіки навчалися разом, познайомили і нас. Колись ми часто збиралися вчотирьох, але декілька років, як перестали.
Нещодавно Іра покликала мене в гості, зібрала своїх і моїх дітлахів у залі, включила відеогру погучніше і закрила двері. Їй було важливо, щоб ніхто не слухав.
За кавою жінка поділилася зі мною дуже поганими новинами. Їй чоловік якось у “веселому” настрої заговорив про нас, казав, що ми приклад поганої родини і перш за все поганої дружини. Додав, що певно скоро Ігор знов стане вільним чоловіком. Він вже заплатив гарним адвокатам і ті зараз рахують, чого це може моєму чоловікові коштувати. Тут мені захотілося плакати.
Так, я теж нещаслива у цьому шлюбі, але ж я закриваю очі на все! Я дозволяю йому жити окремо, ну хіба ж я хоч слово йому сказала. Мені здається чоловік хоче мене привселюдно зганьбити. Скоро буде суд над “поганою дружиною” і це я. Досі не розумію за що мені це все.
