Моя найкраща подруга Катя за часів навчання в університеті закохалася в хлопця. Він був весь правильний: не пив, не курив, навчався добре, хабарів не давав. Подруга моя теж позитивна. Ніколи не була помічена в поганих компаніях, жила з батьками, тиха і поступлива.
Але відносини не склалися. Хлопець регулярно її ревнував, міг образити, образити в присутності друзів, вичитував за промахи й не відповідав на її повідомлення, якщо там були помилки.
Подруга усіма силами для нього старалася і намагалася виправитися. Дійшло до того, що Катя, при дуже гарній зовнішності й стрункій фігурі, обросла комплексами. А як інакше, якщо тобі при кожному зручному випадку говорили, що у тебе занадто плоска попа, груди не такі й т. д.
Катя терпіла, думаючи, що все це заслужила. Хлопець її ображав і самостверджувався на її тлі.
Так би і тривало це до кінця життя, якби у Каті не увірвався терпець.
В один прекрасний день її хлопець повернувся з роботи й почав дорікати кохану, що суп холодний, бачте, потрібно правильно розрахувати час його повернення додому, щоб їжа була розігріта хвилина у хвилину.
На цьому відносини скінчилися. Катя зустрічається з іншим хлопцем і відчуває себе королевою. Отож її приймають такою, яка є і не забувають хвалити за хороше. Колишній хлопець зустрічається з іншою, а при випадковій зустрічі говорить, що краще Каті не зустріне.
