Я виховувала свого сина одна. Було важко, але я не скаржусь. Це набагато краще, ніж жити з тираном! Моєю метою було зробити свою дитину найщасливішою на світі. Доводилося працювати понаднормово, просити подруг, щоб допомагали з малюком спочатку.
І це при тому, що я жила зі своєю матір’ю. Але вона навідріз відмовилася бодай якось брати участь у житті онука. Мама звинувачувала мене, що я навіть не спробувала зберегти свій шлюб. Мовляв, я могла б потерпіти заради того, щоб Василь зростав у повноцінній родині.
Ми постійно лаялися з мамою, тому ще однією моєю метою стала власна квартира або хоч би орендована. Коли синові виповнилося 5 років, ми нарешті з’їхали. Це був найщасливіший час.
Василько пізнавав цей світ, а я йому допомагала. Мені здавалося, що щасливіше за нас немає нікого на всьому білому світі.
Синок старанно навчався, бо змалку знав, що йому потрібна хороша освіта. Закінчив школу із золотою медаллю та вступив до столичного вишу. Як гірко я плакала, коли нам довелося розлучитися.
Місця собі знайти не могла. Все думала, як мій любий Василько житиме без мене. Але він швидко адаптувався до нового життя. А я ще довго не могла змиритися з тим, що решту життя доведеться провести на самоті.
Василь вивчився на програміста, знайшов добру роботу. Він мені навіть гроші надсилати почав, хоч я його про це не просила. Час минав, а син все не одружується і не одружується. Я вже переживати почала, а раптом він із цих? Звісно, ми не розмовляли з ним на такі теми. Я не хотіла лізти в його особисте життя.
Але з кожним роком турбувалася дедалі більше. Вася повідомив, що будуватиме свій заміський будинок. На той момент йому було 35 років. Він, як і раніше, мене спонсорував, якщо можна так сказати.
Але ми бачилися не дуже часто. Здебільшого син приїжджав до мене на свята. І ось одного з таких днів Вася повідомив, що в нього з’явилася дівчина. А його будинок уже готовий.
Я була в передчутті і першого, і другого. Син привіз знайомитися свою обраницю. Я Хотіла приготувати сімейну вечерю, але Вася сказав, що сплатить ресторан. Її звуть Наталя, і вона мені одразу не сподобалася.
Було в ній щось відразливе. Можливо, річ у тому, що вона з маленького селища, а я хотіла б, щоб мій син був у парі з тим, хто буде йому рівний. Але про смаки не сперечаються, особливо, якщо це ваші діти.
Незабаром син повідомив, що одружується. Я розуміла, що це раз і назавжди віддалить нас. Але мені не звикати жити без Васі! Тому просто прийняла цей факт. А вже за півроку після весілля сталося те, чого я ніяк не очікувала.
Якось мені зателефонувала невістка і сказала, що в неї до мене є серйозна розмова. Я навіть злякалася спершу.
Але виявилось ось що. Наталя запропонувала, щоб я переїхала жити в їхній будинок з Васею. Місця там достатньо, і вони хочуть забрати мене до себе. Від такої несподіванки я здивувалася.
Виявилося, що Наталка рано втратила матір. І їй хочеться, щоб Вася бачився зі мною частіше, ніж кілька разів на рік. Та й сама вона не проти жити зі свекрухою. У мене там і своя кімната, і власна ванна кімната, і навіть кухня буде.
Ох, що за чудо! Звісно, я погодилася. А квартиру свою здаватиму — копієчка зайвою не буває!
