Приїзд гостей найчастіше пов’язаний з приємними турботами та хвилюваннями. Хочеться як слід догодити кожному, тепло прийняти і розташувати, смачно нагодувати і напоїти. Чого тільки не вигадують господарі, щоб потішити новоприбулих. Вкладають усю душу в цей прийом. А за підсумком виявляються невдячними, невихованими та злими. Але чи це так?
Світлана та Юрій у шлюбі були лише 7 місяців. Дуже невеликий термін для того, щоб добре вивчити нових родичів. Зрозуміло, на весіллі всі вони були милі та привітні. Хоча що діялося у їхній душі насправді, розгадати було неможливо. Кожен намагався показати себе з найкращого боку.
Світлана розуміла, що в сім’ї Юрія є вкрай цікаві екземпляри. Наприклад, його тітка Аліна, двоюрідна сестра матері. Дама вона жвава і нестримна.
Чоловік за роки сімейного життя звик і перестав суперечити будь-яким витівкам Аліни. Діти вже у підлітковому віці, а нікуди не ходять, нічим не займаються. Мабуть, саме Аліна залишалася для Світлани головним страхом з усього величезного сімейства.
Як би Світлані не нехотілося зайвий раз зустрічатися з родичами Юрія, але довелося зробити це. Одного чудового ранку свекруха подзвонила дівчині і поспіхом повідомила:
«Готуйся приймати гостей!»
Невістка не встигла до пуття запитати більше нічого. Гостей слід було чекати вже цього тижня, тож Свєта та Юра кинулися прибирати будинок.
Крім того, потрібно було закупитись продуктами, підготувати кімнату для гостей, продумати культурну програму. Щоби все було як у людей. Світлана, зрозуміло, переживала, але в глибині душі сподівалася, що все пройде нормально.
«Ну приїдуть вони, погостюють трішки. Ми ж рідні люди, треба допомагати», — подумки заспокоювала себе Світлана.
Тітка Аліна заявилася до Світлани та Юрка з усім сімейством. Навіть стареньку бабусю привезли із собою. Молода невістка аж жахнулася.
«Куди ж усіх розмістити? І навіщо Марію Іванівну привезли? Їй 89 років. Що мені робити?” – дівчина вже почала панікувати, але ситуацію розрулював Юра.
Він намагався взяти він весь «удар» родичів на себе. Розмовляв із ними, тяг сумки, розважав як міг. Світлана була безмежно вдячна коханому чоловікові.
Але як тільки Аліна трохи відпочила з дороги і щільно поїла, полізла з розпитуваннями до Світлани. Дівчина намагалася тримати марку, але виходило погано. Жінка не соромилася нічого. Квартира, що молодятам подарували батьки Світлани, якась темна. Сама Світлана надмірно худа, дітей буде важко народити. Юрій занадто балакучий став. Аліна Василівна була впевнена, що все якось не так.
«А ти не ображайся на мене у разі чого. Я жінка прямолінійна, завжди правду говорю. За це мене люди цінують та поважають. І я тобі скажу, що треба підправити, а що не треба. Так буде краще, маю стільки досвіду. Я вже бачила життя, поки ти на горщику сиділа. Тому не хмур брови, а запам’ятовуй мої поради», — пафосно висловилася тітка.
Світлана напружилася. Подібні читання моралей лише дратували її.
Протягом усього тижня, поки Аліна Василівна гостювала у Свєти та Юри, молода невістка місця собі не знаходила. Їй доводилося годувати багато людей, а кожен вимагав щось своє.
Старій бабусі підходили тільки рідка їжа чи пюре, діти тітки вередували, сама Аліна бажала більше м’яса. Спали Свєта та Юра на підлозі, адже всі ліжка та дивани були зайняті гостями. Одного дня терпець Свєти урвався.
«Знаєте, Аліно Василівно, я теж жінка прямолінійна. І хочу прямо заявити, що вся родина тут явно була не потрібна. Ви свої справи у місті вирішили за день. Тож вистачить протирати тут штани та вчити нас життю. Особливо якщо нікому ваші повчання і даром не здалися. А ще одне. Мені начхати, вважатимете ви мене невихованою чи ні. Збирайте валізи», — різкість та прямота дівчини вплинули на гостей чарівним чином.
Вони буквально за кілька годин зібрали речі та поквапилися на автобус. Аліна, звичайно ж, заявила, що її ноги більше не буде в цьому будинку. Але Світлана після такого лише видихнула з полегшенням.
Цей приїзд гостей вони із Юрієм запам’ятають на все життя. І нехай родичі довго обговорюватимуть те, що сталося. Але молода пара сповна відчула себе вільною.
