Колишня жінка мого чоловіка просто спокою нам не дає. Вперше, коли я її побачила і познайомилася з нею, я навіть не розуміла що це за людина. У них з моїм Яриком спільний син. Спочатку ми просто ходили гуляти всі разом, я не бачила в цьому нічого поганого, тимпаче що я була поруч і як не як контролювала що відбувається.
Я дуже боялася, що Катя, так звали колишню, почне думати про те, щоб повернути все назад. Але ні, боятися насправді треба було іншого. Вона знайшла собі чоловіка, моїй радості не було просто меж. Хоча б тому, що тепер мої вагітні мізки заспокояться і я перестану ревнувати чоловіка до неї.
Я була на 2 місяці, коли Катя притягнула велику валізу і сина Гліба, хвилин 20 дзвонила в двері, стукала, кричала що вона знає що я вдома. Я просто вирішила не відкривати. Почула розмову по телефону що вона збирається з своїм благовірним в відпустку, а дитина їм заважатиме, а ця жаба, тобто я, не відкриваю двері. Потім дзвінок чоловіку моєму, сварка з ним на весь під’їзд.
Потім дзвоню йому вже я, кажу так, дитину я забираю з однією умовою, що вона дає розписку щодо того, що вона від хлопчика відмовляється. І що ви думаєте? Написала.
Уже після відпустки приїздила, погрожувала, що в органи поїде, в поліцію, а син навіть за 3 тижні словом про маму не згадав. Я теж не така проста, сказала якщо вона в поліцію, то я в органи соціального захисту з розпискою і свідками, що вона лишила 5-річного сина під дверима в незрозумілої тітки.
Були суди, розбірки, багато прокльонів в мій бік і не повірите, бодай одної спроби зустрітися з сином, спитати як у нього справи, що він їв, чи його не ображають. Я вважаю, що зробила все правильно, а зовсім скоро я ще й прав на дитину позбавлю, бо тепер законна дружина його батька і хочу всиновити дитину, дитя навіть не пам’ятає про те, що у нього була інша мама, а йому 5 як не як.
