– Мамо, можна Діма у нас скейт залишить? Йому тато подарував. У Діми злий вітчим, викине, якщо він скейт додому принесе.
Синові дванадцять років, Діма – його новий друг. Сім’я Діми нещодавно переїхала до нашого будинку. Начебто, слова сина звучали логічно, дивно, але логічно.
Вітчим ревнує, може, у нього терки з батьком Діми, може, Діма погано поводився і мама з вітчимом забрали у нього скейт, як покарання, а рідний батько, наперекір усім, купив синові новий?
Варіантів була маса. Але, все ж таки, щось мене насторожило.
– Чому вітчим злий? – спитала я сина.
– Ну… Прибирати примушує, солодке забороняє, лає постійно. Мама у Діми добра, але вона боїться вітчима.
– Діма де?
– У під’їзді чекає, що ти скажеш.
– Клич!
Діма зайшов у квартиру, привітався, притискаючи до себе новенький скейтборд. Запитав, чи можна його зберігати у нас.
– Тато лише сьогодні купив. Вітчим сказав, що викине. З під’їзду вкрасти можуть, – пояснив друг сина.
У Діми задзвонив телефон. Він поклав скейт на підлогу, та відповів на дзвінок.
– Не знаю. Не бачив. Не брав. Я не знаю. Обшукуйте, – відповів комусь Діма.
Скейт залишити дозволила. Запитала, як ім’я та прізвище у мами Діми, він назвав. Хлопці пішли. Я знайшла маму Діми в соціальній мережі, переконалася, що вона, побачивши на одній із фотографій Діму, і написала їй.
Вибачилася за занепокоєння і запитала, чи не пропадали в когось, з оточення Діми, гроші. Вона відповіла, що у дружини її колишнього чоловіка пропало тисячу гривень.
Саме Діма був у них, але йому вже дзвонили, питали. І в мене спитала, до чого моє запитання.
“Скейтборд йому сьогодні ніхто не купував?” “Ні”. Попросила, щоб мати Діми написала номер, подзвонила їй, розповіла про скейт і дзвінок Дімі, свідком якого стали ми з сином.
За скейтом син, Діма, та його мама прийшли разом. Діма вибачився за брехню, мати Діми подякувала за допомогу, вони пішли.
– Мамо, Діма злодій. Я не дружитиму зі злодієм. Злодій і брехун, – сказав син.
– Як хочеш. Ти сам вирішуєш, з ким тобі спілкуватись.
Засмучений син пішов до себе в кімнату. А я думала про Діму: який хитрий хлопчик! Вкрав, купив скейт, знайшов, де його зберігати, щоб вдома не спалили з покупкою, всім набрехав…
Не дивно, що вітчим лається, якщо взагалі лається. Добре, що син сам зрозумів, що з Дімою не варто дружити! Такі друзі, гірші за ворогів.
Син потім сказав, що Діму покарали: відібрали скейт, продали його велосипед, повернули гроші батьковій дружині. Про Діму серед сусідів пішла погана слава.
Син із ним не спілкується, як і більшість його друзів. Дитина вкрала – не найбільший гріх, буває, що і з хорошими, та щасливими дітьми таке трапляється.
Але все інше, брехня, хитрі схеми, залучення інших людей, вселяє побоювання. Слова сина про добру маму і злого вітчима, чомусь, заграли новими фарбами!
Повна вседозволеність при матері, та вітчим, який, хоч якось, намагається виховувати хулігана. Можу помилятися, але, майже, впевнена, що маю рацію! А ви як вважаєте?
