Кожен вчинок впливає на наше майбутнє.
Ця історія буде швидше непрямою, так як трапилася вона не зі мною, а з моїм чоловіком. Історія нашого знайомства теж дуже цікава і повчальна, але зараз історія буде не про це.
Вся справа в тому, що я в нього не перша жінка. Від першого шлюбу у нього є шестирічна красуня-донька. А розійшлися вони з колишньою дружиною, коли дівчинці було років зо два. Вік не великий, але, як виявилося, дуже чутливий.
Розлучення їх було дуже болісним, так як мій чоловік застав свою колишню з коханцем. Він дуже погарячкував і нагримав не неї при дитині. Його можна зрозуміти, не кожен би стримався.
Після тривалого процесу суду і розділу майна, дочка залишилася жити з мамою. А Саша – так звуть мого чоловіка – знайшов мене, тепер у нього є ще два сина.
Минув час, а він, як відомо, лікує. Дочка зараз у нас дуже частий гість. Вона дуже прив’язалася і до мене, і до своїх молодших братів. Але ось недавно я почула від неї питання, яке застало мене зненацька.
Вона запитала мене, навіщо тато нагримав на її маму, і не робить він те саме і зі мною. Ось вона, дитяча пам’ять і вразливість.
Як пояснити скривдженій дитині чому так вийшло я до сих пір не знаю.
Мораль історії проста. У кожній ситуації потрібно думати над словами і вчинками. Особливо, якщо в кімнаті є діти. Адже дитячий суд – найсправедливіший суд у світі.
