Підкажіть, будь ласка, що робити. З чоловіком не живемо два роки. За цей час зійшлася з іншим чоловіком, і живемо з ним у нещодавно купленій ним квартирі. Робили все для спільного життя з моєю донькою. Чоловік подав на розлучення майже три місяці тому, а весь цей час мовчав, просто гуляв, розважався з друзями та дівчатами. Намагалася повернути його до родини – марно, не хотів слухати.
Зазначу, що як тато мій чоловік просто золото. Дитину любить до божевілля, балує її, всіляко бере участь у її житті.
Пів року тому чоловік почав зустрічатися з дівчиною, вона молодша за чоловіка на 11 років (ми з чоловіком ровесники). Я два місяці як стала жити з дочкою та новим чоловіком разом. Дитині дуже тяжко, оскільки вона прив’язана до батька. Вона начебто намагається, їй 11 років, але ніяк у нас разом не виходить.
З новим чоловіком і раніше не гладко жили, часто сварилися, а тепер зовсім морок. Три тижні тому зателефонував чоловік, просив, щоб ми знову почали жити разом, на той момент вони зі своєю дівчиною посварилися. Я не ризикнула. Дитина була свідком цього і дуже переживала. Щоб вона знову пережила стрес, я не хотіла.
Колишній чоловік знову помирився зі своєю дівчиною, час дитині тепер приділяє мало, вона істерить, плаче. Майже перестала зі мною розмовляти, хоча я нічого не зробила. У навчанні вона теж з’їхала. А тут ще й у новій родині не виходить, бо в мене постійні сварки з новим чоловіком. Він випиває і щодня, обов’язково.
Дедалі частіше відвідують думки піти до себе додому. Хочу нормального та спокійного життя для себе та моєї дитини. Не сплю ночами, що робити? Що далі, то гірше. На дитину боляче дивитись, а нещодавно знайшла записку, де вона написала, що хоче піти з дому і вже з усіма попрощалася. Малюнки показує страшні: дівчинка на краю прірви із запискою в руках. Порадьте, як бути, дуже вас прошу всіх.
