Познайомилися з хлопцем, цікавий, дуже серйозний і симпатичний. Кілька разів гуляли в парку, ще кілька від підвозив мене до університету.
А потім так сталося, що запросив мене в кафе, але саме в цей день я мала йти влаштовуватися на нову роботу. А в мене є така прикмета, що не варто розповідати про щось, поки воно не збулося, тому і не казала.
Перенесли зустріч в кафе на 9 вечора, адже я розуміла що поки мені передадуть всі справи в бухгалтерії це займе якийсь час.
Тим не менше знайомство з колегами пройшло цікаво, фірма невелика, працівників всьо 25, не всі були на місці, деякі на виїзді у клієнтів. Саме цікаве почалося ввечері, коли мені то один то інший почав стягувати цукерки і шоколад за різні довідки там, виписки.
Виявляється в цей день я мала ще й видати зарплату. Звісно враховуючи те, що я не повністю розібралася зі специфікою діяльності я не могла платити гроші, не розуміючи як проходить розрахунок.
Ближче до обумовленого часу ми потрапили все ж в кафе. Посиділи досить скромно, Олег сам вибрав страви. Мені здалося що він був збентежений і весь час дивився на телефон.
А в результаті довелося платити на рахунок порівну, бо грошей і нього не вистачило. Я обурилася, тому що так ще ніхто не чинив зі мною, це звісно не кінець світу, але треба сказати неприємно.
Вечір був зіпсований. І вже тоді я зрозуміла що нам з ним не по путі, тому більше ніяких признаків уваги до нього не виявляла.
А зранку прийшовши на роботу отримала скаргу від одного з колег, правда в очі я його не бачила ще, скаргу передали начальством, про те, що затримка зп начеб то привела до неприємної ситуації.
Що такого могло статися за один вечір без зарплати, подумала я, настрій був зіпсований. І тут я бачу іде Олег, серйозний такий, думаю нічого собі, знайшов де працюю по йшов перепрошувати.
Еге ж, звісно, сваритися прийшов. Він не знав що я тут працюю, а вчора саме він був на виїзді коли мене представляли колективу. Тепер я ніколи не суджу людей по одній зустрічі. Бо раптом чиясь майбутня жінка затримає зп?
- Ой, мамуль, ми сьогодні так орали, слона готові з'їсти! Що в тебе сьогодні на…
-Мамо, ти вдома? – голосно запитала Маша, скидаючи туфлі біля порога. Відповіддю їй була тиша.…
У якийсь момент Зіна помітила, що чоловік змінився. З одного боку це радувало. Він різко…
Наталя чистила картоплю на вареники, як раптом задзвенів її телефон. Вона витерла руки рушником і…
Дощ лив третю годину... Дорога давно перестала бути дорогою і перетворилася на жирну чорну кашу.…
- Мамо, скажи їй, що ти не дозволиш! - Ірина стояла перед матір'ю, тремтячи від…