Довгий час ми жили у страху, що ось-ось щось трапиться

7 років тому ми з чоловіком пережили страшну подію. Наша єдина донечка поверталася з гімнастики, як раптом на неї нап ав якийсь пси xопат. Що було найдивніше, він нічого не взяв — ні гаманця, ні телефон, ні золотого ланцюжка. Все це відбулося майже посеред білого дня, але в досить безлюдному місці.

На щастя, в ту мить, неподалік цього місця проходила жінка. Вона почула крики нашої доньки й одразу підбігла до неї. За дивовижним збігом обставин, пані Ольга виявилася кваліфікованим лікарем. Вона й викликала бригаду швидкої, поліції й безсумнівно врятувала життя нашій доньці.

Ту людину, що таке вчинила, так і не знайшли, втім, я не здивована. Все, як завжди. Але найголовніше, що наша донька залишилася жива. З великим шрамом на шиї та щоці, але жива.

Лікарі нам одразу сказали, що, якби не своєчасна допомога пані Ольги, нам би довелося прощатися зі своєю дитиною назавжди. Страшні слова, насправді. Нікому не побажаю такого прожити й почути.

Ми довго не знали як віддячити нашій рятівниці. Пані Ольга запевняла нас, що це її обов’язок, вона б не змогла пройти мимо, хто б не опинився на цьому місці. А донечці нашій жартома сказала, що чекатиме запрошення на весілля, очевидно, вони про щось таке говорили, поки нас не було.

І ось, пройшло 7 років. Наша Софія виросла справжньою красунею. Звісно, після того випадку, ми з батьком почали контролювати майже кожен її крок, боялися вдруге таке пережити.

Довгий час ми жили у страху, що ось-ось щось трапиться. Але Софія нас розуміла і теж була дуже обачлива, не змушувала нас хвилюватися зайвий раз.

Вже кілька років донька зустрічається з чудовим хлопцем. Нещодавно ми познайомилися з його сім’єю й обговорили плани стосовно весілля. Діти обрали дату й почали складати список гостей. Однією з перших, про кого згадала наша Софія була пані Ольга.

І рада, що донька про неї не забула. Софія власноруч підписала запрошення і поїхала в ту саму лікарню, щоб особисто запросити свою рятівницю.Ольга Володимирівна зі щирою радістю прийняла його і сказала, що обов’язково прийде.

Я хочу, щоб таких сумлінних і добросовісних людей як пані Ольга — знали й поважали.Звісно, хотілося б познайомитися з нею при інших обставинах, але зрештою я рада, що все закінчилося саме так.

You cannot copy content of this page