Чоловік не ревнує, значить не любить?
Ось зазвичай дівчата скаржаться, що ревниві чоловіки життя не дають: влаштовують скандали, перевіряють, підозрюють, іноді навіть руки розпускають від почуття власності. А у мене ось все навпаки.
Я розумію, коли шлюб тривалий, то почуття остигають, і ви вже не особливо одне одного ревнуєте. Але ми з чоловіком разом лише рік! У шлюбі, вірніше. Ще до цього рік зустрічалися. Тобто, свіжі зовсім відносини, романтика повинна бути й таке інше. Ні, не подумайте, я не скаржуся, але іноді починаю думати, що мене взагалі не люблять. Ревнощів немає зовсім і не було ніколи.
Я працюю на підприємстві, де крім мене і ще однієї колеги дівчат немає зовсім – всі чоловіки. Само собою, хочеш – не хочеш, спілкуєшся. Чоловік колеги завжди дзвонить, перевіряє, з роботи зустрічає, і якщо хоч погляд буде з чиєїсь сторони на неї – все, скандал! Я не кажу, що я хочу скандалів, але ревнувати хоч трохи дружину в цьому випадку – це нормальна реакція, хіба ні? Мій же навіть оком не веде.
Були з ним на ювілеї у його шкільного друга. Друг цей все мені компліменти говорив, все моєму чоловікові говорив, як йому пощастило, і ось би “мені таку”.
Дивився на мене, очей не відводячи, мені навіть ніяково стало, холодок неприємний по тілу пройшов. Знаєте це почуття, коли дивляться на тебе й очима роздягають? Такий погляд, нехороший. Я це відчула. Сказала чоловікові, так він на мене образився, нібито я його друга дитинства намагаюся в поганому світлі виставити.
І так відбувається постійно. Ревнощів немає, а хіба буває любов без ревнощів? Спробувала з ним поговорити, він заявив, що не ревнує, бо довіряє. Але я йому теж довіряю, а все одно в грудях неприємно коле, коли він на дівчину на вулиці обертається.
