Ольга закохалася у Андрія з першого погляду. Статний чоловік був старший за неї на 8 років, проте її анітрохи не бентежила різниця у віці. Чого не скажеш про батьків дівчини. Батько одразу її попередив:
«Дочко, не поспішай, прошу тебе. Поживи з ним хоча б рік, а там буде видно. Встигнеш ще вийти заміж!»
Але Оля була впевнена у своєму коханому. Андрій зробив їй пропозицію через кілька місяців після знайомства. Весілля зіграли шикарне. І це не дивно, адже майбутній чоловік заробляв пристойно.
Треба сказати, він не втрачав жодної можливості похвалитися при друзях або знайомих тим, скільки він може собі дозволити. І Ользі це навіть подобалося. Тільки ось зовсім скоро він почав дорікати їй у тому, що вона не прагне більшого заробітку.
А ще чоловіка дуже дратувало, що кожен місяць Оля віддавала частину своєї і так невеликої зарплати матері. Він не розумів, з якого дива вона взагалі повинна допомагати своїм батькам, адже вони й самі ще працюють.
На закиди чоловіка Ольга відповідала:
«Мене так виховали, я по-іншому не можу».
Відносини подружжя помалу почали псуватися. Вони постійно сварилися і доводили одне одному свою правоту з будь-якого приводу. А колись настільки віддалилися одне від одного, що просто перестали розмовляти.
Будучи чоловіком у розквіті сил, Андрій почав зраджувати Ользі. Проте жінка швидко зрозуміла, що її зрадили. Того ж дня вона почала збирати свої речі та вирішила подавати на розлучення. Коли про це дізнався Андрій, він почав глузувати з дружини:
«Та куди ти підеш? У тебе ж нікого немає! Жити де будеш?»
Ольга давно зрозуміла, що не любить чоловіка. І вона була готова захищати себе:
«Ти смішний! Мені є де жити, можеш не переживати. Про це я подумала заздалегідь!»
Виявилося, що весь час жінка давала матері гроші не просто так. Вона сплачувала іпотеку, яку оформила на свою маму.
Спільна нерухомість подружжя у шлюбі після розлучення так чи інакше буде поділена. Батько Ольги передбачав це, тому вмовив її не оформляти житло на себе. Він відчував, що рано чи пізно дочка зрозуміє, що зробила помилку. Тож розлучення було лише питанням часу.
Ольга розповіла про все чоловікові, але він заперечував усе, що вона казала. Просто не вірив у те, що таке можливе. Ідучи, вона вимовила останню фразу:
«Ти так нічого й не зрозумів…»
Подружжя зустрілося на суді. Андрій не хотів давати Ользі розлучення, думав, що може відсудити в неї частину нової квартири. Однак це було неможливо.
Ставши знову вільною жінкою, Оля прийшла в гості до своїх батьків і подякувала їм:
«Вибачте, що не слухала вас. Ви мали рацію. Але я рада, що здобула цей безцінний досвід».
