Дружина прийшла миритися, а я вже покохав іншу

Коли побачив Дар’ю вперше, зрозумів, що вона – та сама, яку я повинен завоювати будь-що. Мої друзі попереджали, що її батько, справжній полковник, вважає свою єдину дівчинку принцесою. Йому буде складно догодити, та й красуня дуже розпещена і норовлива. Але мені було все одно. Як можна слухати таку нісенітницю, якщо тонеш у неймовірних блакитних очах?

Вона справді була принцесою. Мені довелося прийняти певні правила гри, які були заведені в їх родині. Навіть не велося про те, щоб кохана звалила на себе всі домашні справи. Її батько найняв
мамі помічницю у господарстві. Тому, якщо я планував спільне проживання, така помічниця у нас розглядалася як факт сам собою зрозумілий.

Якщо ні, значить, мені варто було підшукати собі «простішу партію», — як казав мій тесть. Та й багато іншого для дружини було нормою, від якої вона не збиралася відмовлятися. Стиліст, візажист, масажист…

Обов’язковий фітнес, та правильне харчування. Хоча, чесно кажучи, не бачив у цьому потреби. Виглядала вона всім на заздрість, навіть, коли з’явилася донечка. Але, мені не завжди виходило відповідати запитам. Так, до знайомства з нею, у мене був невеликий бізнес, та особиста квартира. Я наївно вважав, що цього більше, ніж достатньо для нормального життя.

Виявилось, що моїх заробітків вистачає на дві третини потреб. Тому довелося працювати набагато більше. Спершу мені це подобалося. Можливо, просто був молодший. Вставав о п’ятій, крутився до двадцяти одного, а потім ще примудрявся вести мою принцесу кудись погуляти. Адже їй було нудно без мене.

Коли з’явилася дочка, почав викроювати час, щоб возити їх у поліклініку, та центри, що розвивають. А трохи згодом, з’явилися різні гуртки та секції. Я  не вважаю себе конфліктною людиною. Хоча ми часто з’ясовували відносини. Наприклад, дружина могла вирішити, що ми їдемо відпочивати саме завтра, адже вона знайшла дуже гарні краєвиди.

Мої заперечення, що завтра в мене – найважливіша зустріч, від якої залежить наш матеріальний добробут наступного року, сприймалося як страшне зауваження, та небажання побути з сім’єю. Дружина могла демонстративно грюкнути дверима, і піти скаржитися тещі. А тесть починав телефонувати, й пояснювати, як повинен поводитися справжній чоловік.

Тому, намагався вирішувати будь-які конфлікти, як тільки вони починалися. Намагався йти на поступки, аби моя принцеса, разом із донечкою, були поряд зі мною. Але все більше накопичувалася втома і розчарування. На початку відносин був упевнений, що кохання та прихильність такої красуні, є такими небаченими подарунками долі, що й більшої подяки у житті не треба. Згодом же стало здаватися, що ніхто і не збирається взагалі дякувати.

Діти – віддзеркалення батьків. І те, що мені не так сильно впадало у вічі у коханої, сильно почало засмучувати в донечці. Вона не вміла бути чемною. З її наївних дитячих вуст звичні речі звучали жахливо. «Навіщо говорити «будь ласка», адже я – красуня? Мама ж не каже». «Навіщо підходити до тебе, тату, адже я роблю лялькам манікюр?»

Намагався обговорити з дружиною те, що мені не подобалося, але натикався на стіну нерозуміння. А десь у середині, все наростало невдоволення.

Черговий конфлікт дозрів, як завжди, з нічого. З самого ранку боліла голова, і хотілося просто прийти додому, та відпочити. Саме це сказав дружині. Але коли повернувся, побачив на кухні її подруг. Гаразд, нічого страшного. Пішов, ліг у спальні, й заснув. За кілька хвилин дружина прийшла і запитала, чому я їх ігнорую.

Я не стримався:
– Ти могла б не кричати, бачиш, що я сплю! Я тобі ще з ранку жалівся, що погано себе почуваю!
У відповідь – чергове з’ясування стосунків:
– З дівками своїми так розмовлятимеш, а з собою я так розмовляти не дозволяю! Донька була одягнена, подруги зібрані – тільки двері грюкнули.

Через пару хвилин уже докоряв собі, що дав волю емоціям. Телефон дружина не взяла, я вирішив наздогнати її та вибачитися. Пам’ятаю, що вискочив із під’їзду, а далі – темрява.
Отямився вже в лікарні. Виявилося, що в той момент, коли я вийшов, машина сусіда втратила керування, і я опинився під нею.

Швидкість була дуже маленькою, тому відбувся незначними ушкодженнями. Але, під час обстеження, у мене виявили мікроінсульт!
Лікарем виявилася молода і дуже гарна дівчина – Ольга Володимирівна. Вона лаялася, що я не стежу за своїм здоров’ям. У неї був лагідний голос, вона оточила мене непідробною турботою.

В її очах теж можна було потонути, але їхнє світло було зовсім іншим – теплим. За кілька днів мені вже здавалося, що минулого життя не було взагалі. Ми з нею розмовляли годинами, знали один про одного все.

Дружина з’явилася лише за тиждень. Вона, за звичкою, чекала мого першого кроку. Потім повернулася до нашої квартири й, не знайшовши мене, образилася знову. Тільки моя відсутність на роботі змусила її задуматися. Дізнавшись у чому справа, вона вперше в житті зробила спробу поговорити зі мною.

Але я з жахом розумів, що не хочу цього! Отак, дружина прийшла миритися, а я вже покохав іншу. Не уявляю, як сказати про це. Впевнений, що вона не дозволить мені бачитися з дочкою. Та й тесть мені спокою не дасть. Але повертатися в родину, де навіть моєї відсутності ніхто не помітив, не буду. Чи правильне рішення я прийняв, час покаже…

You cannot copy content of this page