Банальна та дурна ситуація, але, на жаль, це моє життя. У шлюбі 14 років. Є дитина – син 13 років. Суть у тому, що 5 років тому я дізнався про зраду дружини. Допомогла її подруга, вони мали якийсь конфлікт, і так вона вирішила помститися.
Дружина у перший рік нашого сімейного життя зраджувала з колишнім хлопцем. Ті її стосунки тривали 2 місяці. Інтим був двічі, у моменти його приїзду (живе в Одесі) до своїх батьків.
Потім вони посварилися і розійшлися. Я на той час тяжко працював, щоб розв’язати фінансові проблеми сім’ї. Звичайно з дружиною був величезний скандал, вона клялася, божилася, що після того випадку була вірна, що любить мене і ніхто їй більше не потрібен.
Я робив ДНК тест, дитина моя. Рік намагалися якось пережити це, рік намагався пробачити, але в мені щось зламалося. Я полетів у всі тяжкі. Три роки я їй зраджував, були й разові зради та два романи на стороні. Ні, це була не помста, у мені щось перемкнулося і все.
І ось з того моменту, як правда, спливла, минуло 5 років. Зараз у мене нічого немає на боці, але й на дружину я дивитися не можу. Біль і образа з ненавистю пройшли, але огид і відторгнення залишилися. У житті та в душі якась порожнеча. Як жити із цим далі не знаю. Просто депресія апатія та порожнеча.
Дружина знає про мої зради. Весь той час, вона мовчала, закривала очі, ставилася з розумінням і завжди тягла мене на розмову і твердила: «Давай почнемо все спочатку, я тебе кохаю». Мені від цього не холодно не жарко. Нічого з нею більше не хочу, але й життя нормального немає.
Віри у стосунки та у жінок теж не залишилося. Життя перетворилося на чорно-біле кіно. Єдина радість у житті та сенс — це улюблений син, знаходжу відтулину у ньому, намагаюся дати йому всю свою увагу та любов. В іншому життя морок.Що робити та як жити далі, я не знаю.
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…
Сусідка Ніна Павлівна, наче тінь, з’явилася біля хвіртки, саме коли Аліна ставила важкий пакет із…