Мене звуть Євген і ця історія про те, як все може може змінитися за 1 секунду.
Рівно секунду назад я був іншим.
Я був хорошою людиною. Зразковим сім’янином з прекрасною жінкою. Я не думав, що сьогодні щось може піти не так. Але плани як відомо здатні не підкорюватичя твоєму графіку.
У цей день було дуже сонячно, як ніколи. Сонце обпікало все обличчя, але через те, що я йшов з радісною новиною додому, що я нарешті купив квитки у відпустку, нічого мені не могло зіпсувати настрій.
Я йшов додому, щоб повідомити дружині чудову новину. Вітер дув мені в спину, від чого складалося враження, що я лечу. Коли я дійшов до кінця вулиці я побачив кав’ярню, в якій не був з першого побачення зі своєю дружиною.
Підставляючи своє задоволене обличчя під тепле сонце я попрямував до неї. Підійшовши зовсім близько до великої вітрини, я побачив свою дружину , яка сидить з колегою по роботі, з яким нещодавно, на спільному відпочинку вона нас знайомила. Вони сиділи .. сміялися і їли тістечка і пили каву.
Я стояв і спостерігав за цим. Сонце в цей час стало менше саяти.. воно було дуже мерзенним в цей день.
Я побачив, як вона тягнеться до нього і цілує пристрасно в губи. Секунда. .. і наче повітря стало бракувати .. і «пелена» в очах.
Я ненавидів це сонце яке зігрівало мене. Я ненавидів її, ненавидів його ..ненавидів все. «Вибух». Гробова тиша.
Я із кривавою рукою. На підлозі лежить він без свідомості. Я бачу паніку людей які кричать, дружина в істериці. Але я нічого не чую.
1 секунда знадобилася їй, щоб прийняти рішення і зрадити мені.
1 секунда знадобилася йому, щоб за спиною у чоловіка спокушати її.
1 секунда знадобилася мені, щоб туди забігти і помститися.
1 секунда і світ звалився.
1 секунда і я втратив все і став розбійником.
1 секунда ціною в життя.
Чи правильно я зробив? Що взагалі роблять у таких випадках?
