Два роки тому зустрів дівчину, одразу закохався, а за пів року вже зіграли весілля. У мене не було в планах так швидко одружитися, але Оля сказала, що якщо ми не розпишемося зараз, вона піде. Я дуже любив її, і зараз люблю, занадто ціную, щоб так втратити.
Річ у тому, що я пропонував створити сім’ю, коли закінчу університет і зароблятиму. Оля сказала, що її зарплати вистачить (вона медсестра), плюс ще мій підробіток.
Зараз я навчаюсь в університеті на четвертому курсі, і дружина нещодавно захотіла, щоб я кинув навчання та пішов заробляти, як усі нормальні чоловіки це роблять. Сказала, що їй набридло тягнути сім’ю і до того ж вона хоче дитину, а поки я навчаюся, це неможливо, через гроші.
Для мене це не було несподіванкою, бо дружина майже одразу після весілля постійно говорила, що вона закінчила лише училище і працює, а мені бачите, подавайте вищу освіту.
Такі розмови виникали щоразу, коли Оля хотіла щось купити собі, а грошей було обмаль. Хоча мої батьки дуже нам допомагали грошима та навіть продуктами, у нас своя дача. Дружина сердилася, коли я їхав їм допомагати, говорила, що ця картопля обходитиметься дорожче, ніж на ринку. Може, вона й має рацію, але я не міг не поїхати до батьків.
Нещодавно дружина дуже образилася, коли я сказав, що ми живемо не на її зарплату (яка там зарплата у медсестри, та й ту вона витрачає на проїзд та різні жіночі дрібниці), а на гроші моїх батьків.
І ось тепер вона поставила мені ультиматум – сім’я чи навчання. Якщо я кину університет, мене не зрозуміють батьки та що там говорити, для них це буде ударом. Вони так хотіли, щоб їхній єдиний син здобув вищу освіту, оплачують навчання, тепер виходить, що гроші витрачені дарма?
Також я не хочу розлучення, але й до закінчення навчання залишилося лише півтора року, можна потерпіти. Тим більше, що я завжди знаходжу спосіб підробити в інтернеті, хоча це й забирає у мене час, який я міг би витратити на навчання. Вже жалкую, що погодився тоді на офіційний шлюб, коли усі мої друзі чудово живуть у цивільному шлюбі.