Дуже хочу забути одну неприємну людину. Почну спочатку. Я у пошуках роботи. Вирішила підстрахуватися і попросити одного з начальників на роботі попросити мене порекомендувати, якщо знадобиться.
Йому стало цікаво, і він попросив мене передзвонити. У розмові я зрозуміла, що він хотів запропонувати мені роботу у себе у відділі, дізнатися більше про мене. Зрештою запросив наступного дня кави попити. Говорили довго, 4 години десь. Всю зустріч він мене повчав.
Сподобався він мені дуже. Знала правда, що він одружений із дітьми. Зустрілися потім ще 2 рази. Здебільшого він мене весь час повчав. Говорив сам нереально багато. Я лише окремі фрази вставляла. Але як буває, подобався і все тут.
Якось переписувалися, і я образила його словом випадково. Щоб він не пішов, принизилася і зізналася, що він мені подобається. Він, своєю чергою, зізнався, що не вільний. А я пишу йому, що просто хочу так спілкуватися. Загалом, не знаю, але зачарував він мене. Спати взагалі не могла. Чекала все від нього повідомлення.
Якось теж листувалися, і натякає він мені, що хоче зі мною переспати. А я не зрозуміла одразу. Після цього ми довго не переписувалися. Аж тут він знову пише: «Я можу тебе попросити?». А я б не змогла так, ось у чому справа. На одну ніч мене стосунки не влаштовують.
Після того діалогу мої почуття охолонули. Але я попросила його про зустріч. Думаю, побачу востаннє і все. Зустрілися. Хочу обійняти його шалено. Він не проти був. Обіймалися. Я розумію, що він починає збуджуватись. Всю зустріч обіймав мене і тримав за руку. Поводився, як закоханий. Після цього він зник.
Я писала йому смс. Принизилася і написала, що сумую. Прозріння прийшло вже потім. Його подарунок повернула. Не хотілося дивитись, і думати про нього. Не втрималася і написала бридке смс потім про його сутність. Він відповів мені на Ви і прикинувся жертвою.
Попросив його забути. Ця ситуація багато чому мене навчила. Гидко і бридко мені зараз. Хочу забути його. Працюю поки що там же, але у вихідні. Слава Богу! Хочу забути цю людину і винести уроки.