Після школи ми з моєю подругою надійшли в один інститут тільки на різні спеціальності. Ще на 1 курсі мій одногрупник закохався в мою подругу, але та просто не звертала на нього уваги.
Бігав він за нею 2 роки. Я йому допомагала, шоколад непомітно від нього підкидала до неї в сумку, записочки (він ще той романтик). Хлопець хороший, розумний, зовні симпатичний, без шкідливих звичок. Але подруга вперлася, не в яку вона з ним зустрічатися не хотіла і як вона йому сказала (для мене це було шоком), що вона взагалі не любить чоловіків і зустрічається з якоюсь подругою (її сусідкою).
Я її знаю з 9 років і будь-яких речей до цього за нею взагалі не помічала, але останнім часом вона правда зблизилася з цією подругою і хлопця іншого на той момент і зараз у неї немає.
Правда це чи ні, але з цією подругою дуже часто її бачила в кіно і в парках. Але завдяки всьому цьому, двох років допомоги закохати Петю не пройшли безслідно, ми з моїм одногрупником дуже зблизились.
Спочатку почали спілкуватися як друзі потім же на одному з пікніків ми поцілувалися перший раз і зараз почали офіційно зустрічатися. Подруга не знає ще.
Сьогодні я вирішила їй про це розповісти. Я почала розмову про те що він зустрічається з дівчиною, і не встигнувши озвучити свою думку мене просто приголомшила її реакція: “Як він зустрічається з дівчиною? З іншою ?”.
Вона була дуже обурена! Як це так він посмів з кимось зустрічатися! Вона динамо його 2 роки! Кілька разів вони домовлялися про побачення, а вона просто не приходила. Вона знущалася над ним, а зараз ще обурюється як так він з кимось зустрічається!
Ну, а тепер хочу озвучити своє питання. Чи потрібно взагалі про нас говорити? В інституті ми перетинаємося дуже рідко. З моїх одногрупників з нею ніхто не спілкується і що їй хтось розповість малоймовірно, але природно шанс є. Або ж слід розповісти мені самій ?
Я побачила чоловіка сестри з іншою жінкою. Це сталося випадково, в торговому центрі, куди я…
Моя свекруха – Раїса Петрівна – жінка з дуже важким характером. Вона вважає, що краще…
Я одружилася дуже рано. На вечірці, яку для першокурсників влаштувала адміністрація нашого інституту, я познайомилась…
Досі не можу схаменутися після приниження, яке влаштував мені власний чоловік. Як після такого дивитися…
Після заміжжя ми переїхали до рідного міста чоловіка. Винайняли однокімнатну квартиру. Мені подобалося наше життя,…
Коли мені було сім років, моєї мами не стало в лікарні, під час того, коли…