Двоюрідний брат одружився. На весілля запрошував, але із родичів ніхто не пішов. Тітка ревіла, казала, що в неї не вистачить сил дивитись на цю ганьбу.
Коли Мишко познайомився з Варею, вона з чоловіком уже не жила, але й розлучатися не поспішала. Занадто швидко Мишко переїхав до неї, лише через тиждень після знайомства.
Жодна нормальна жінка не притягне до свого будинку, де живе дитина, мужика, якого вона знає лише тиждень.
А Варя притягла! Тітка була шокована: Мишко став жити з першою зустрічною, яка до того ж одружена!
Мишко щось там пояснював і доводив: сполох, кохання, його людина, розлучення скоро, одружаться, все буде добре. Тітка почала заспокоюватися, адже всяке в житті буває, можливо, реально доля.
Місяця за півтора Мишко приїхав до Варі після роботи, а там усі його речі по пакетах розфасовані, та в під’їзд виставлені.
Двері йому відчинив Варін чоловік. Він повідомив, що вони вирішили зберегти шлюб, так що Мишкові треба подякувати, що йому пику не начистили, та провалювати.
– Так не буває, — дивувався Мишко. Вранці вона мені сніданок і інтим перед роботою, після роботи, вона до колишнього чоловіка повернулася! Яка муха її вкусила?
Тітка ладна була стрибати від щастя, у її розумінні, проблема вирішилася сама собою. Мишка вона прийняла назад з розпростертими обіймами!
Але взяла з нього обіцянку, що наступного разу він, для початку, добре дізнається жінку, яка йому сподобалася, і тільки потім мова зайде про спільне життя.
Мишко та чоловік Варі мінялися місцями тричі за наступний рік. Історія, що один прийшов додому з роботи, а там уже інший, більше не повторювалася, але проміжки між розставанням із нинішнім, та возз’єднанням із колишнім, були мінімальними.
– Не прийму! – обіцяла тітка. Не прийму цю козу в сім’ю! Про дитину вона подумала? Сьогодні рідний батько, завтра чужий дядько, післязавтра знову батько!
А якщо у неї від Михайла дитина з’явиться, що доброго ця дитина побачить?
Чоловік Варі добровільно залишив перегони за її серце, та подав на розлучення. Мишко був просто в ейфорії: купа фоточок, від «ми поїли», до «ми такі щасливі»!
Це щасливе возз’єднання закінчилося невдало: Варя прикрасила голову Мишка розкішними рогами! Крім коханця на боці, у неї був епізодичний зв’язок із колишнім чоловіком.
Мишко дізнався, від Варі пішов. Понад рік він був один, кидався з крайнощів у крайність, міняв дівчат, як рукавички. Тітка остаточно заспокоїлася, вирішивши, що Варя у минулому.
Як Мишко знову зійшовся з Варею — дідько його знає! Вони знову з’їхалися, та одружилися. Мишко матері заявив, що вони з Варею порозумнішали, та зрозуміли, що жити один без одного не можуть!
Тому шлюб у них на все життя, разом із любов’ю до домовини. Він ще вмудряється звинувачувати матір у нерозумінні: Варя робить його щасливим, чому мама цього не бачить?
Коза — це найм’якше слово з лексикону тітки на адресу Варі. Зазвичай, тітка називає Варю зовсім іншими, матюкливими словами.
Припускаю, що вони щасливі! Вірю, що Мишко не повинен ні перед ким відчитуватись. Він має повне право жити з тим, з ким він хоче.
Але й тітку чудово розумію: у мене в самої син, і не дай Боже він виросте і зв’яжеться з такою Варею! Тітка теж має права: вона має повне право хотіти й бажати, щоб її єдиний син був щасливий!
Як можна бути щасливим поряд із Варею, тітка не розуміє. Ці метання, зради, бідна дитина, яка невідомо ким, сином чи пасинком, прокинеться наступного ранку.
Немає до Варі ні шани, ні симпатії. А тітку шкода! Просто жерсть, для кого вона сина стільки років виховувала! Що скажете з цього приводу?
