Зі мною в класі вчилися хлопчик і дівчинка, які часто кепкували над усіма навколо. У якийсь момент вони почали спілкуватися тісніше, і з того моменту інакше, як «злісної парочкою», їх не називали. До кінця школи вони якось несподівано почали зустрічатися. Всі, звичайно ж, говорили, що це ненадовго, що не уживуться двоє з однаковим характером, що в стосунках любов потрібна, а не над людьми знущатися, і так далі.
Після школи ми на деякий час втратили одне одного з виду, а недавно вирішили всім класом зібратися. А наша «злісна парочка» все ще разом і, здається, зовсім щаслива. Вони весь вечір були поруч і все так же жартували над усіма і про всіх. І з усіх численних пар нашого класу тільки вони все ще разом. Не розуміємо ми, здається, чогось в гармонійних відносинах.
************************************************************************************************
Нас з моїм чоловіком мали познайомити за 3 роки до нашої реальної зустрічі, але не сталося. День народження моєї подруги, він не зміг, а мені якось і все одно було. Ну і що з того, що якийсь «фантастично цікавий хлопець, кучерявий блондин, який грає на гітарі»? Ми ж тільки-тільки всі приїхали в Харків вчитися. Прекрасна пора, нескінченна весна, вітер в голові.
Минуло 3 роки. Я вже зняла квартиру на трьох з друзями з общаги і знайшла роботу. Моя подруга зустріла кохання свого життя. Пішла мода на соцмережі. «ВКонтакте» набирав популярність. Ось і я зареєструвалася. Зайшла на сторінку своєї подруги, а там на стіні перший рядок з моєї улюбленої пісні групи «Млин». Ну я і написала другу. А він – третю. А я – четверту. Продовжили в особистих повідомленнях.
Потім листування в асьці (так-так, тоді нею ще користувалися), потім запрошення на побачення, але не аби де і як, а на змаганнях «Той, що біжить місто». І ось минуло 10 років, ми одружені, батьки чудовою дівчинки і закохані. Чому судилося статися, щось трапиться. Але потрібно і не боятися робити крок назустріч.
P. S .: щороку беремо участь в «біжить містом». Так ми відзначаємо день нашого знайомства.
************************************************************************************************
Сьогодні 4 роки щасливого подружнього життя моєї подруги! А заміж вийшла вона так: гуляли на весіллі у друзів, до цього дня одне одного не знали. Її тоді ще майбутній чоловік трохи перебрав на викупі нареченої і на спір погодився зробити пропозицію в РАГСі першої сподобавшійся дівчині (як виявилося, моїй подрузі). Він же не знав, що вона погодиться! Це було кохання з першого погляду, а заяву вони подали на наступний день і дуже щасливі в шлюбі, народили доньку.
