– А Женька що така весела, не знає, що Марік гуляє від неї?
– Та він і одружився тільки тому, що вона залетіла, хоч і не нагулявся. – Він відразу не розгледів, що вона така страшна.
– А я чула, що він на неї просто посперечався, – шепотілися ті, хто сидів за столом, поки Женя вийшла на кухню, щоб принести гаряче…
Вони не помітили, що вона вже вийшла з тацею до столу, посміхаючись. Всі спиною до неї сиділи, але Марік теж це почув.
Він підскочив до дружини, і взяв з її рук важку тацю з люля-кебабом з яловичини, її фірмову страву.
Обличчя Марка нічого не висловлювало, крім турботи, він сподівався, що вона не чула:
– Женю, ну ти чого? Що не покликала, я б допоміг, тобі ж не можна тяжке тягати.
Вона мовчки передала йому тацю, змусивши себе посміхнутися.
Все вірно, вона все чула, нова подруга Олена їй теж натякала, що Марк гуляє від неї. Вона пропонувала, поки не пізно, у його телефоні поритися.
– Напевно знайдеш листування з якоюсь дівчиною, не вірю, що Марік так різко міг змінитися, він раніше жодної спідниці не пропускав.
– А ще в кишенях у нього пошукай, я одного разу у свого Стаса знайшла чек на дорогу ювелірку. Прикинь, він комусь без мого відома такі подарунки дарував, ну точно бабі якийсь!
– І що, я таке терпітиму тепер до заміжжя, а потім ще гірше буде? Запам’ятай, ми гідні найкращого!
Олена зі Стасом розлучилася, у неї інший хлопець, але вона вважає, що мужики загалом усі зраджують і їх треба тримати біля нігтя, щоб боялися…
Женю Олена опікувала, вважала себе досвідченою, а Женя якась наївна, хоч уже й не така юна…
Те, що так вважали їх знайомі її й не дивно, навпаки, дивувало, що Марік її вибрав. Вона зовсім не красуня, рудувата, з ластовинням.
Мати якось давно ще говорила:
– Ну в кого наша Женька, ширококоста, ніс з горбинкою, ще й руда!
Батько спочатку навіть казав, що Женька не від нього, але потім його мати сказала, що батько її, Семен Ілліч теж рудий був, особливо борода, і нічого нісенітниці пороти!
Тому Женька ніколи особливо не спокушалася щодо хлопців, хоча бабуся її втішала і говорила, що на кожен горщик своя кришечка знайдеться.
Але на Женю уваги ні в школі, ні в інституті молоді люди не звертали, і вона з цим уже змирилася…
Якось їй хтось написав у мережі, та пропонував зустрітися, – його звали Марк. Вона була впевнена, що це помилково, з кимось переплутав напевно, і відмовилася.
Але його це ніби спонукало і в них почалося листування.
Женька й сама не помітила, як Марік став їй найближчою людиною та добрим другом. З ним було легко та цікаво спілкуватися.
Тому через кілька місяців вона легко погодилася з ним зустрітися, адже вони вже знали одне про одного майже все.
Та і фотографії її він бачив, тож, мабуть, йому вона саме, як друг приємна, і нічого іншого бути не може.
Самій Жені Марік одразу сподобався. Красенем він не був, та їй такі чоловіки ніколи й не подобалися. Але в Марку було щось, що відрізняє його від усіх чоловіків, що вселяє довіру і почуття якоїсь надійності.
Саме тому, мабуть, він подобався всім жінкам без винятку. Тому вибір у нього був величезний, очі розбігалися.
І Женя, зрозумівши це і прийнявши, одразу заспокоїлася. Слава Богу, їй уже за тридцять і міняти спосіб життя ні до чого…
Але Марік повівся зовсім непередбачено. Він одразу дав зрозуміти, що вона для нього не просто друг, коли після походу на виставку, затяг її до себе в гості нібито на чай.
– Ти що так зніяковіла? Дурненька, ти ніколи не цілувалася, чи що? Смішна, що ти в мене тицяєшся, немов дитина, треба ось так…
Він поцілував Женю і в неї голова запаморочилася, а Марік вже потяг її до кімнати.
– Нехай ЦЕ буде в мене хоч один раз у житті, але саме з ним, – ця думка пролетіла, як у тумані, в її голові, і вона відповіла йому, як змогла, інтуїтивно роблячи те, що не вміла ніколи…
– Що ж ти мене не попередила, що я в тебе перший? – Потім цілував її ніжні щоки, і шепотів їй:
– Вибач, якщо був трохи грубий, але я не знав! Ти надзвичайна, я таких ще не зустрічав.
Женька ж після цього намагалася себе засуджувати, але не могла приховати щасливу посмішку.
Навіть, якщо він більше з нею не захоче зустрічатися, вона тепер знає, що таке кохання!
Але Марк і не думав припиняти з нею зустрічатися, а коли Женя сказала, що при надії, він підняв її на руки й спитав:
– Вийдеш за мене заміж?
Женя навіть злякалася, вона для себе вже вирішила, що дитину залишить обов’язково.
Вона поводилася необережно, їй і відповідати. Та й взагалі Женя і не мріяла про дитину, хіба вона зможе відмовитися від такого щастя? І їй начхати, хто що скаже, вона впорається.
Не сказати Марку все ж таки було б підло, але він вразив її своєю пропозицією.
– Дивно, він такий гуляка, ти не боїшся йти за нього? – Запитала тоді Олена, вони з нею часто спілкувалися в спільній компанії.
– Не боюся, а хіба можна знати заздалегідь, що будеш із кимось точно щаслива? – у відповідь запитала Женя.
Олена на неї поглянула, як на ненормальну, і не знайшла, що відповісти…
З того часу Олена змінила вже трьох чоловіків, але так і не знайшла гідного. І повчала Женю:
– Марік за твоєю спиною напевно витворяє казна-що, а ти поводиться, як лохушка.
– Він ще й по роботі вештається постійно у відрядження, а там мужики відриваються на повну.
– У нього навіть може бути сім’я в іншому місті, таке часто буває, не думала про це? – лякала її Олена.
Женя на неї не ображалася, Олена щиро переживає, у неї невдалий досвід із чоловіками. Її можна тільки пошкодувати, хоча Лєнка і симпатична, на відміну від Жені.
Але Марк їй приводу ніколи не давав, а ритися в його речах Женька не могла, бо це погано й соромно.
І, навіть якби вона і знайшла щось, то як би вона йому це сказала?
Женя просто вірила чоловікові, хоча колишні його друзі з неї постійно посміювалися…
Колишні тому, що потім вони якось самі по собі припинили бути друзями, відсіялися один за одним.
А Марік і Женя так і живуть разом. У них уже двоє дітей, син Семен, та донька Софія, а друзі були всі неодружені, та й Олена так заміж і не вийшла, у них зовсім різні інтереси.
Марік ще більше, ніж раніше, приділяє часу дружині та дітям. У відрядження тепер ті, хто молодший, мотаються, Марк став солідний.
Але слова кохання шепоче Жені, як хлопчик:
– Ти найзагадковіша і незбагненна, ти тільки моя, я люблю тебе ще сильніше, ніж раніше…
Женя дивилася на себе в дзеркало, нещодавно приміряючи гарну сукню, і раптом зрозуміла, що вже теж не вважає себе, як раніше, негарною.
Марік дав їй віру в себе та у свою винятковість, а це точно не могло б бути без кохання.
Так що, бабуся мала рацію, на кожен горщик знайдеться своя кришечка. І якщо любиш, треба вірити коханому.Ви зі мною згодні?
Пишіть в коментарях, що ви думаєте з цього приводу? Ставте вподобайки.
