Гуляла торговим центром і випадково зустріла колишню однокласницю, з якою ми по молодості постійно конкурували.
– Катю, це ти? – Запитала вона. – Скільки років не бачилися!
-Ларисо, рада тебе бачити, – відповіла я.
Ми трохи поспілкувалися, вона із задоволенням розповіла мені про своє життя, про те, що живе в іншому місті зі своїм багатим чоловіком, що має троє дітей, а тут вона проїздом, заїхала в гості до батьків.
-А як твої справи? – Запитала однокласниця. -Давай розповідай, я хочу знати все.
-Ларисо, ну ти збираєшся працювати чи ні? Скільки мені біля твого бутіка стояти? Ти ж сказала, що на п’ять хвилин у вбиральню сходиш туди й назад! – вигукнула якась жінка. -Досить вже розмовляти, давай повертайся до роботи.
Після цих слів Ларисі стало ніяково, і вона швидко пішла. Мені навіть стало її шкода.
Що Валентина потрапить у таку ситуацію, вона й уявити не могла. Коли вона виходила заміж…
Тоня довго сумнівалася, чи варто виходити заміж вдруге. Їй було вже п'ятдесят, і думка про…
Жовтневе листя повільно кружляло за вікном, вкриваючи двір жовтим килимом. Оксана накривала на стіл, готуючись…
Марія та Григорій дивилися серіал. Григорій, як дуже часто бувало, вже засинав, а його дружина…
- Син, кажеш? А де ж ти був, сину, коли батько твій тебе потребував? Де…
Аріна обожнювала свою однокімнатну квартиру з великою суміщеною кухнею-вітальнею. Простора кімната з панорамними вікнами заливалася…